Торік в Україні внаслідок перевірок Держгірпромнагляду було призупинено понад 114 тисяч робіт і експлуатацій різних об’єктів, де були виявлені загрози життю та здоров’ю працівників. До адміністративної відповідальності було притягнено понад 82 тисячі осіб. Не стала винятком і Хмельниччина, хоча, за даними управління Держгірпромнагляду в області, рівень виробничого травматизму на підприємствах краю….
Торік в Україні внаслідок перевірок Держгірпромнагляду було призупинено понад 114 тисяч робіт і експлуатацій різних об’єктів, де були виявлені загрози життю та здоров’ю працівників. До адміністративної відповідальності було притягнено понад 82 тисячі осіб. Не стала винятком і Хмельниччина, хоча, за даними управління Держгірпромнагляду в області, рівень виробничого травматизму на підприємствах краю знизився. Натомість уже впродовж І півріччя цього року посадові особи управління зафіксували 86 випадків травматизму, з яких 12 були зі смертельними наслідками. Найбільше травмованих працівників зареєстровано у місті Хмельницькому — 25. Такі дані були наведені учасникам розширеного спільного засідання правлінь союзу промисловців і підприємців та об’єднання організацій роботодавців Хмельницької області (ХСПП та ООРХО). Ці та інші проблеми, пов’язані з удосконаленням системи управління охорони праці на підприємствах краю, директорат регіону обговорював у виїзному форматі на Чемеровецькому солодовому заводі ПАТ “Оболонь”.
Запросив провести одне з таких спільних засідань ХСПП і ООРХО на своєму підприємстві президент ПАТ “Оболонь” Олександр Слободян ще на початку року, отож будь-якого стосунку до виборчої кампанії, в якій він бере участь у ролі кандидата у народні депутати, місце засідання не мало. Зате воно повністю відповідало меті зустрічі. Як висловився після екскурсії територією заводу президент ХСПП і ООРХО Іван Дунець, “ми побачили унікальне виробництво найвищого світового рівня”. Це була узагальнена думка його колег, керівників найбільших промислових підприємств Хмельниччини. Стосувалась вона не лише технологічного й організаційного рівнів, котрі забезпечують ефективність виробництва солоду, найбільшого, до речі, в Україні, а й досконалості системи управління охорони праці — як зразка для всіх інших виробництв. Показово, що спеціалістів для заводу готували практично на місці, єдиний запрошений — начальник лабораторії зі Славути, всі інші проходили навчання за системою корпорації “Оболонь”.
Оцінюючи загальний стан охорони праці в області, начальник обласного управління Держгірпромнагляду Олег Нестерук зазначив, що найбільше травм сталося там, де організація праці є на низькому рівні, де нехтуються правила безпеки — 75% усіх зафіксованих. Крім “Оболоні”, найкращою ситуація щодо цього є на ХАЕС, ПАТ “Подільський цемент”, ПАТ “Хмельницькавто” та деяких інших. Причому сучасна система управління охорони праці запроваджена лише на 70 підприємствах краю, а в малому та середньому бізнесі її практично немає.
Директор ДП “Подільський експертно-технічний центр” Держнаглядохоронпраці Олександр Килимник, знайомлячи промисловий директорат області з прикладами впровадження систем управління охорони праці, відзначив, що обраний Україною курс до Євросоюзу вимагає запровадження і відповідних стандартів ЄС на вітчизняних підприємствах. Зокрема, це стосується визначення як ризикованих щодо травматизму підприємств, так і самих ризиків травматизму. Нині, за його словами, в Україні до вимог ЄС вже приводяться понад 40 технічних регламентів та понад три тисячі стандартів.
У членів ХСПП та ООРХО отримана інформація викликала, крім зрозумілої зацікавленості, й зустрічні запитання до фахівців з охорони праці. Так, голова правління ВАТ “Завод “Темп” і його генеральний директор Іван Праворський не розуміє, чому послуги з технічної експертизи у Хмельницькому дорожчі, ніж ті, що надаються аналогічними державними установами у Вінниці та Одесі. Його колеги запитують: яким чином можна досягти необхідного рівня техніки безпеки за стандартами ЄС у нинішніх вітчизняних умовах зношеності основних фондів виробництва на промислових підприємствах? За оцінкою Івана Дунця, ця зношеність сягає 70-80% обладнання заводів області. Натомість постійне і неконтрольоване на державному рівні зростання тарифів на газ та інші енергоносії робить практично неможливим оновлення основних фондів виробництва через відповідний брак коштів. Не сприяє їх накопиченню і практика кредитування промислових підприємств банками з їх надвисокими відсотковими ставками.
Інша проблема, безпосередньо пов’язана зі шкідливими видами виробництва, це виплата пенсій по інвалідності за списками 1, 2 з фондів підприємств. Деяких з них уже немає, а багато таких, які просто не спроможні здійснювати ці виплати. Щодо цього ХСПП і ООРХО мають звернутися до Кабміну.
Підсумовуючи результати засідання, його учасники прийняли відповідну постанову, яка засвідчує, що дотримання роботодавцями законодавства про охорону праці та створення безпечних і нешкідливих умов праці ще не стали нормою виробничих відносин на Хмельниччині. А це відповідно впливає і на ефективність виробництва на підприємствах краю. Вдосконалення потребує і сам механізм впровадження Закону України “Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань внаслідок непрацездатності”.
У ХСПП і ООРХО вважають, що не менше 80% перерахованих сум на профілактику виробничого травматизму мають повертатися на підприємства для здійснення конкретних практичних заходів.
Постанова зобов’язує керівників підприємств краю повною мірою виконувати чинне законодавство з охорони праці, приділяти особливу увагу проведенню робіт з діагностування обладнання, будівель і споруд, робочих місць, з вибору матеріалів і сировини щодо їх відповідності технічним умовам і стандартам.
Органам державної влади та системи місцевого самоврядування рекомендовано здійснити відповідні заходи щодо додержання нормативних актів у процесі будівництва та експлуатації об’єктів, а також розробити програми з поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2013-2017 роки з визначенням джерел їх фінансування. Промисловий директорат вважає необхідним посилити окремі розділи тристоронньої Угоди між облдержадміністрацією, роботодавцями і профспілками щодо охорони праці.
Володимир Разуваєв