Своїми останніми стартами на чотирьох престижних європейських турнірах хмельницький штовхальник ядра, майстер спорту міжнародного класу Андрій Бородкін ще раз підтвердив, що нині він залишається найсильнішим атлетом у своїй спортивній дисципліні. У чотирьох турнірах, які проходили нещодавно у Чехії, Данії та два в Естонії, Андрій Бородкін переміг у трьох, поступившись лише у Данії трьом першим призером Лондонської Олімпіади.
Своїми останніми стартами на чотирьох престижних європейських турнірах хмельницький штовхальник ядра, майстер спорту міжнародного класу Андрій Бородкін ще раз підтвердив, що нині він залишається найсильнішим атлетом у своїй спортивній дисципліні. У чотирьох турнірах, які проходили нещодавно у Чехії, Данії та два в Естонії, Андрій Бородкін переміг у трьох, поступившись лише у Данії трьом першим призером Лондонської Олімпіади.
Минулої суботи на одному з найпрестижніших європейських легкоатлетичних турнірів-меморіалів імені Олександра Тамерта в Естонії він переміг, штовхнувши ядро на 19 метрів 73 сантиметри, перекривши вчергове норматив майстра спорту міжнародного класу. Нагадаємо, що він нещодавно ще переміг на міжнародному панафриканському турнірі у Конго, про що ми вже писали, а нині готується до міжнародного турніру у Марокко.
Зрозуміло, що слушним буде запитання: а чому Андрій не виступав від України на Лондонській Олімпіаді, де у штовханні ядра наша збірна не показала жодного результату? Це питання ми адресували його батькові — тренеру, в минулому одному з найсильніших атлетів у цьому виді спорту в СРСР та світі Миколі Бородкіну, на що він відповів: “Андрій своїми спортивними досягненнями виборов ліцензію на участь у Лондонській Олімпіаді. А питання про те, чому ми його там не побачили, слід адресувати до керівництва легкоатлетичної Федерації України, де нині розгорівся відомий скандал з підготовкою легкоатлетичної збірної до Олімпіади, яка провально там виступила, хоч мала всі можливості для більш переконливих спортивних здобутків. Саме через усі ці причини Андрій не потрапив на Олімпіаду, але спортсмен не здався і своїми результатами на міжнародних турнірах щоразу підтверджує своє звання найсильнішого атлета в країні у штовханні ядра. Щиро горджуся сином, думаю, його недавні успіхи також належать бодай опосередковано і нашому місту, і нашій області, керівництво спортивних відомств яких чомусь не бачить, що у нас живе, тренується і показує постійно унікальні здобутки такий спортсмен…”
Власне, і ми можемо це питання Миколи Тимофійовича адресувати керівництву цих відомств, хоч сам Андрій, наскільки знаємо, не надто комплексує від такої неуваги до себе, проявляючи волю до перемоги. “Нехай останній мій спортивний успіх в Естонії буде моїм подарунком до Дня міста”, — передав він через батька вітання хмельничанам.
Б.Демків