Беззаперечне свідчення значимості Кам’янця-Подільського у домонгольські часи виявили фахівці дочірнього підприємства “Охоронна археологічна служба України “Подільська археологія”. Спільно з колегами із Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника, Національного історико-архітектурного заповідника “Кам’янець” та історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка вони знайшли залишки чи не найдавніших фортифікаційних споруд міста — валу з ровом ХІІ-ХІІІ століть. Сенсаційні археологічні дослідження зроблені на ділянці поблизу Вірменського бастіону. Там же заодно простежено потужний культурний шар давньоруського часу.
Беззаперечне свідчення значимості Кам’янця-Подільського у домонгольські часи виявили фахівці дочірнього підприємства “Охоронна археологічна служба України “Подільська археологія”. Спільно з колегами із Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника, Національного історико-архітектурного заповідника “Кам’янець” та історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка вони знайшли залишки чи не найдавніших фортифікаційних споруд міста — валу з ровом ХІІ-ХІІІ століть. Сенсаційні археологічні дослідження зроблені на ділянці поблизу Вірменського бастіону. Там же заодно простежено потужний культурний шар давньоруського часу.
Довжина валу — 11 м, теперішня висота 1,4-1,8 м, глибина рову до 1 м, ширина — 6 м. Встановлено, що вал та рів були відреставровані та повторно використані під час турецького панування у краї у XVII ст.
Також тут виявлено два кам’яні мури: один мурований на вапняному розчині товщиною 2 м, а другий — на глиняному розчині — товщиною 1,2-1,3 м. Знахідки кам’яних куртин (стін) представляють собою різночасові етапи розбудови Вірменського бастіону у XVII-XVIIІ століть.
“Земляний вал, рів давньоруського часу та кам’яні споруди є надзвичайно цінним відкриттям ще й тому, що досі про них не згадувалось у жодних писемних джерелах, — стверджує директор “Подільської археології” Богдан Строцень. — Їх виявлення показує, що процес формування та становлення історичного минулого цього цікавого місця поки що таїть у собі чимало таємниць, які потребують як археологічних, так і історико-архітектурних досліджень. Елементи давньоруського валу та потужний давньоруський шар вказують на існування укріпленого городища на території Старого міста у ХІІ-ХІІІ століттях”.
Археологи В.Мегей, А.Гуцал, П.Болтанюк та студенти історичного факультету К-ПНУ ім. І.Огієнка обстежили ділянку загальною площею майже 300 кв. м. Крім посуду, зброї, кістяних та ювелірних виробів давньоруського часу, до рук фахівців потрапили також керамічні вироби, крем’яні та кам’яні знаряддя трипільської культури, монети, прикраси, господарські та інші речі епохи пізнього Середньовіччя. Розкопки тривають. Отож можна очікувати нових сенсацій.
Володимир ЗАХАР’ЄВ, завідувач Хмельницьким відділом ДП “ОАСУ “Подільська археологія”