У великому колективі завжди є про що поговорити. Тим більше в ХКП “Електротранс” — єдиному транспортному підприємстві нашого міста, яке стовідсотково виконує соціальні замовлення. Підсумкам роботи за перше півріччя власне й були присвячені збори колективу, на яких мені вдалося побувати. От тільки проблеми, що обговорювалися, як і очікувалось, вийшли за рамки цієї теми.
У великому колективі завжди є про що поговорити. Тим більше в ХКП “Електротранс” — єдиному транспортному підприємстві нашого міста, яке стовідсотково виконує соціальні замовлення. Підсумкам роботи за перше півріччя власне й були присвячені збори колективу, на яких мені вдалося побувати. От тільки проблеми, що обговорювалися, як і очікувалось, вийшли за рамки цієї теми.
Звітував директор підприємства Віктор Паламарчук. Він окреслив коло найгостріших проблем, до яких, зокрема, належить зношеність на 91% рухомого складу, а також обладнання та устаткування, яке не поновлювалося протягом 20 років.
Існує також проблема з кваліфікованими кадрами. Навіть отримана ліцензія щодо акредитації з навчання водіїв тролейбусів власне на підприємстві (зараз набрана група з 13 осіб, а в подальшому — 25) не дозволить вивести на маршрути 82 тролейбуси.
З об’єктивних причин на вихідні зменшено випуск автобусів на маршрут №11. Тільки на заправку цих автобусів на день витрачається 1400 гривень, а виручка не перевищує 300 гривень (!). За таких умов збитки підприємства від перевезення автобусами на рік сягають 3,5 мільйона гривень. Підводить транспортників і держава, яка невчасно і не повністю повертає відшкодування за перевезення пільгових категорій пасажирів. Станом на 1 липня заборгованість держбюджету перед “Електротрансом”— 2 мільйони 640 тисяч гривень. На підприємстві склалася критична ситуація, яку днями частково вдалося розв’язати. Існувала заборгованість з виплати зарплати за квітень, несплачені платежі до Пенсійного фонду, підприємство не могло виплатити працівникам відпускні. Тільки завдяки втручанню міського голови Сергія Мельника та Хмельницької ОДА погашено заборгованість зі сплати податків, із зарплати за квітень, повністю виплачені відпускні. Почалася виплата зарплати за травень (борги на 6 липня по зарплаті склали 929 тисяч гривень). У І кварталі цього року середньомісячна зар-плата на підприємстві становила 2041 гривню, зокрема водіїв автобусів — 2223 грн., водіїв тролейбусів — 2809 грн., кондукторів — 1778 грн.
Не обминув у своєму виступі Віктор Анатолійович і тему трудової дисципліни на підприємстві. На жаль, трапляються випадки грубого ставлення до пасажирів, привласнення грошей кондукторами. “Все це, — наголосив директор, — зменшує привабливість наших послуг. Перевірка роботи на маршрутах виявила з початку року 43 порушення та сім зауважень у водіїв, служба безпеки руху зафіксувала 230 порушень. Крім того, надійшло більше 50 телефонних дзвінків від пасажирів, які скаржаться на водіїв, які створюють аварійні ситуації на дорогах”. Найнеприємнішим фактом є те, що дев’ять водіїв тролейбусів спробували виїхати на лінію в стані алкогольного сп’яніння.
У І кварталі цього року трапилися два нещасні випадки виробничого характеру, причиною яких стало грубе порушення техніки безпеки та невиконання посадових інструкцій. Підприємство розпрощалося з кількома працівниками, які зловживали на роботі спиртним, прогулювали, порушували фінансову дисципліну або ж крали. Це питання, на які в силу своїх повноважень може впливати адміністрація підприємства.
Однак є речі, які підприємство змінити не може, хоча й дуже намагається. Скажімо, болючим для комунального транспорту є те, що він не може на рівні конкурувати з приватними перевізниками. Моніторинг, проведений спеціалістами підприємства, лише підтвердив цю несправедливість, коли за п’ять хвилин два тролейбуси на лінії “накриває” 20 приватників. А це для підприємства великі втрати — приблизно 150 тисяч гривень виручки на місяць. Віктор Анатолійович на підтвердження навів ще й такі цифри: платні перевезення за І півріччя цього року склали в КП “Електротранс” вісім мільйонів гривень, а фонд заробітної плати з нарахуваннями — 13 мільйонів 248 тисяч гривень, крім того, лікарняні — ще 559 тисяч гривень.
Гріх казати, що адміністрація підприємства пасивно споглядає на ситуацію. Після скрупульозної оцінки ефективності кожного маршруту були розроблені пропозиції щодо зміни графіків роботи громадського транспорту, які мали б позитивно вплинути на його роботу. Також розраховували (наївні! — авт.), що фінансовий стан підприємства зміниться після конкурсу, в якому КП “Електротранс” виграв кілька вигідних для себе маршрутів. Але рішення конкурсу було оспорене його учасниками і, доки тривають судові розгляди, підприємство працює за старими маршрутами й продовжує втрачати свого платоспроможного споживача. Спробували допомогти підприємству депутати міської ради, створивши комісію, що вивчала ситуацію, пов’язану з конкурсом та новою організацією пасажирських перевезень. Члени комісії досить об’єктивно розібрались у цій справі та запропонували винести на розгляд наступної сесії міської ради рішення щодо призначення ХКП “Електротранс” на два місяці тимчасовим автомобільним перевізником. За цей час електротрансівці розраховують показати на ділі, що вони можуть, коли їм розв’язати руки.
Тим часом, коли справа дійшла до обговорення наболілих проблем, люди почали висловлювати свої думки дуже відверто. Шкода, що цього не чули ті, кого це стосувалося. Цілком справедливо докори адресувалися приватним перевізникам, які заради заробітку досить часто нехтують безпекою, створюють аварійні ситуації. “Ми хочемо працювати, отримувати гідну зарплату й утримувати свої сім’ї, але нам відверто не дають це робити, — сказав один із водіїв. — Приватники, особливо великогабаритні автобуси маршрутів №№51 і 21, “підрізають” тролейбуси, безпардонно обганяють, перетинаючи зустрічну смугу, перешкоджають заїжджати на зупинки. Вони не дотримуються жодних графіків, інтервалів руху… Їм, виходить, усе можна?..” Людям не зрозуміло і вони про це говорили, чому працівники ДАІ нерідко дають цьому неподобству зелену вулицю. Були претензії й до управління транспорту та зв’язку міста, яке в силу своїх повноважень мало б допомагати вийти зі складної ситуації комунальному підприємству, в якому трудяться 830 людей. “Виходить, що й влада міста стоїть на таких же позиціях?” — запитання було більш, ніж риторичне. Бо, на жаль, того дня ніхто з відповідальних представників влади міста, хоч їх і запрошували, не спромігся побувати в колективі, вислухати людей, аби згодом прийняти ефективне рішення на користь міста й громади. Зате голова обласної організації профспілки працівників ЖКГ Микола Шафінський і представники обласної влади — заступники начальника головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Олег Гуменний і Петро Тарасюк (депутат обласної ради) прийти спромоглися, навіть пообіцяли сприяння та допомогу. От тепер і повір, кому більше болить, що відбувається в КП “Електротранс”…
Вікторія СТАНДРІЙЧУК