Бандура є істинно українським музичним інструментом. Нині цей інструмент дещо втратив минулу славу, проте є ті, хто щиро вірить у його майбутнє. Наприклад, дует “Аритмія”, який радує своєю творчістю хмельничан, змушуючи їх серця битись у прискореному ритмі.
Бандура є істинно українським музичним інструментом. Нині цей інструмент дещо втратив минулу славу, проте є ті, хто щиро вірить у його майбутнє. Наприклад, дует “Аритмія”, який радує своєю творчістю хмельничан, змушуючи їх серця битись у прискореному ритмі.
Учасниці дуету чарівні дівчата — Анна Гончар і Тетяна Ковальська з музикою по житті. Стартом для обох стало навчання у музичній школі, а згодом у Хмельницькому музичному училищі ім. В.Заремби. Нині дівчата грають у власному гурті та мріють, що у майбутньому стануть відомими бандуристками й даруватимуть свою творчість широкому загалу. “Музикою почала займатися випадково. В дитинстві я була дуже енергійною й мама хотіла, аби займалася танцями, але через перебір у групах у танцюристки мене не взяли. Я, звичайно ж, засмутилася, але згодом побувала на фольклорному концерті у дитячій школі мистецтв, після якого загорілась ідеєю, що займатимуся народним співом. А серед інструментів обрала бандуру. Так, три роки займалась у фольклорному відділі, а згодом почала грати лише на бандурі. Зараз ще й навчаюся у Львівській музичній академії ім. М.Лисенка”, — розповіла Тетяна.
Схожа історія й у Ані. “У дев’ять років батьки віддали мене до музичної школи, хоч це й було вже трішки запізно, мене все ж взяли у клас бандури. Пригадую, як вперше вчителька заграла на цьому дивовижному інструменті — я ніби прозріла. І тепер нітрохи не шкодую, що пішла навчатися грі на бандурі, адже завдяки цьому отримала можливість проявити й інші свої таланти, зокрема вокальні здібності”, — поділилась Анна.
Познайомилися дівчата у музичній школі, де разом грали, брали участь у різноманітних конкурсах. До появи “Аритмії” займалися сольно, але, спробувавши зіграти разом, вирішили створити власний вокально-інструментальний дует. “Все було спонтанно, ми просто почали грати разом, не ставивши перед собою жодної конкретної мети. Згодом зрозуміли, що можемо більше й поволі почали напрацьовувати матеріал та виступати разом”, — додала Тетяна.
На питання, чому саме “Аритмія”, дівчата, посміхаючись, відповіли: “Назву для свого колективу шукали довго, перебрали безліч варіантів, але ніяк не могли знайти того, що відповідало б характеру нашої творчості. Аритмія — це серцева хвороба, але ми своєю творчістю бажаємо нашим слухачам тільки найкращого. А якщо їх серця збиватимуться з ритму, то нехай тільки від приємних емоцій, які вони отримають від нашої музики”.
У своїй справі дівчата — одні з небагатьох, хто взявся популяризувати гру на цьому народному інструменті. Бандуристки доводять, що на ньому чудово звучать і сучасні ритми. Мають кілька кавер-композицій із власним аранжуванням на пісні відомих світових виконавців. “Своєю творчістю ми хочемо показати слухачеві, що бандура — це не лише українські народні пісні, а й рок, джаз, — поділились дівчата. — Ми виконуємо всесвітньо відомий хіт “Besame mucho” барзильської виконавиці Цисарії Евори, джазові пісні грузинської співачки Ніно Катамадзе, а також драйвову — “Venus”, граємо й інструментальну музику на композиції японської піаністки Кейко Матсуї. Завдяки звучанню бандури ми намагаємося представити добре відомі хіти в новій формі, дати їм нове, свіже звучання. Під час виступів помічали, що людям подобається така музика, вони під неї “кайфують”! А для нас найбільша нагорода, коли наша творчість знаходить відгук у серцях шанувальників”.
Нині у репертуарі дуету поки немає власних пісень, але його учасниці запевняють, що з часом вони доростуть до того, щоб створювати щось своє.
Хоч дует “Аритмія” ще молодий, його учасниці вже встигли засвітитися на першому незалежному Всеукраїнському конкурсі-фестивалі бандуристів пам’яті Г.Гриштопи, який нещодавно проходив у Одесі, де дівчата посіли друге місце. Свою майстерність гри на бандурі дівчата демонстрували й під час третього кобзарського слему в рамках фестивалю “Країна мрій” наприкінці червня в Києві. Нині ж бандуристки шукають будь-яку нагоду засвітитися на великій сцені, щоб втілювати свій творчий потенціал та дарувати творчість українцям.
Ганна Пасічник