Наскільки безпечно нині бути іншим? Чому ми часто чуємо: “Чужинці, забирайтеся додому!”, “Гей ти, чорний!”. Що таке ксенофобія та які від неї рецепти? Саме про це 30 червня говорив Вуличний університет (ВУ). Почалося все з перфоменсу від Тані Радіонової. Разом з активістками вона показала, як в Україні замовчуються та не сприймаються реальні факти ксенофобії, представивши сумну статистику В’ячеслава Ліхачова про злочини на ґрунті етнічної та релігійної ненависті.
Наскільки безпечно нині бути іншим? Чому ми часто чуємо: “Чужинці, забирайтеся додому!”, “Гей ти, чорний!”. Що таке ксенофобія та які від неї рецепти? Саме про це 30 червня говорив Вуличний університет (ВУ). Почалося все з перфоменсу від Тані Радіонової. Разом з активістками вона показала, як в Україні замовчуються та не сприймаються реальні факти ксенофобії, представивши сумну статистику В’ячеслава Ліхачова про злочини на ґрунті етнічної та релігійної ненависті.
“…8 березня 2008 року біля київського ринку “Оболонь” на очах у своєї нареченої був вбитий біженець зі Сьєрра-Леоне Віктор Бенду-Чарльз… 14 березня стало відомо про затримання двох підлітків, підозрюваних у вбивстві. Обом заарештованим — по 16 років”, — зазначає В’ячеслав.
Продовжила заняття Уляна Устінова — координаторка Хмельницького клубу толерантності. Суперечки, спричинені гостротою теми, дещо завадили її виступу. Вгамувавши університетників, дівчина розповіла, що означає поняття “ксенофобія”, навела приклади з власного життя. Лектор також виділила категорії людей, які найчастіше в Україні стають жертвами злочинів на ґрунті етнічної та релігійної ненависті. Наприклад, роми (цигани) часто відчувають невиправданий тиск з боку держави. У столиці 31 травня у Києві міліція в штатському розігнала табір циган, стріляючи бойовими патронами та підпаливши їхні домівки.
Торкаючись загальної ситуації в Україні, не варто забувати, що ця проблема існує й у Хмельницькому. Уляна розповіла про Герму — біженця з Ефіопії, який уже 22 роки проживає в нашому місті, але змушений переїхати до Києва через погрози та напади на расовому підґрунті. До слова було запрошено і гостя Сіту — чоловіка зі статусом біженця, який мешкає у Хмельницькому 20 років. Його розповіді зацікавили не лише університетське братство, а й перехожих.
“За статистикою 77% українців ніколи не виїжджали за кордон, а 36% ніколи не залишали свій регіон. Якби люди більше подорожували і пізнавали інші культури, вони б не були вороже налаштовані”, — зазначила слухачка ВУ Дарія Яцкова.
Заняття з блоку “Ксенофобія” пройшло успішно. Учасники ВУ активно висловлювали свої думки та жваво дискутували. Організатори планують провести ще кілька занять, на цю тему, щоб подолати негативне стереотипне мислення хмельничан, безпосередньо запрошуючи представників різних етносів.
Наш кор.