Хмельницький — одне з небагатьох міст України, де існує позитивний приріст населення. У понад 260-тисячному обласному центрі функціонують 43 дошкільні заклади. І хоча показники охоплення дошкільною освітою у нашому місті вищі, ніж у цілому по Україні, все ж нестача місць у дитсадках — факт незаперечний.
Хмельницький — одне з небагатьох міст України, де існує позитивний приріст населення. У понад 260-тисячному обласному центрі функціонують 43 дошкільні заклади. І хоча показники охоплення дошкільною освітою у нашому місті вищі, ніж у цілому по Україні, все ж нестача місць у дитсадках — факт незаперечний.
Батьки і діти — заручники ситуації
Великою мірою причина й у тому, що за останні півтора десятка років кількість закладів дитячого виховання зменшилася в кілька разів. Спровокували такий процес фінансові проблеми кінця 1990-х і, як наслідок, зменшення народжуваності після 1998 року. Згідно з офіційною статистикою тоді в місті було зафіксовано найнижчу кількість народжених дітей. Ситуація з народжуваністю змінилася лише в 2002-му. Тим часом дитячі садки масово позакривали, розпродали під офіси, перепрофілювали. У їхні приміщення вселялися різні управління та служби. Згідно з офіційними даними, які надало управління освіти міської ради, 21 відомчий дитсадок перейшов у комунальну власність, але при цьому було закрито 48 дошкільних груп. Така ж доля спіткала 13 дошкільних груп, які розміщувалися в установах комунальної власності (вивільнені приміщення були передані іншим структурам). Ще 25 дошкільних груп були закриті частково. Ряд садочків перепрофілювали в НВО та НВК, але на 80 дошкільних груп у них стало менше.
Аби зняти проблему дефіциту місць у дошкільних навчальних закладах, треба будувати нові дитсадки. На жаль, на перешкоді стають загальнонаціональні проблеми і найголовніша — відсутність коштів на розвиток. Щоправда, влада міста, навіть без нового будівництва, починаючи з 2006 року, відкрила додатково 52 групи. Це п’ять великих дитсадків по 12 груп! У цьому році розпочато добудову НВО №1 на Старокостянтинівському шосе (шість дошкільних груп). Виготовлено документацію на добудову садочка №3 у Ружичній (чотири групи), на реконструкцію приміщення басейну в ЗОШ №20 (шість груп).
Відпустка по догляду чи дитсадок?
І хоча чиновники переконують, що віддати дитину у звичайний дитячий садок в нашому місті —не проблема, батьки дружно підтверджують протилежне. Минулого року дошкільні заклади в місті відві-дували 10254 дитини. В цьому році було прийнято більше тисячі заяв на влаштування дітей у дитсадки. А на черзі, яка до недавніх пір існувала при міському управлінні освіти, перебувало більше трьох тисяч дітей 2007, 2008 та 2009 років народження. Також у місті проживають 6456 дітей віком до двох років, батьки яких теж претендують на влаштування в дитсадки малят з раннього віку. Щодо останніх, то у них, як виявилося, найменше шансів потрапити цього року до дитсадка. А тому й побільшало скарг у відповідні правоохоронні органи. “Хай ці матусі зачекають, у них законна відпустка по догляду за дитиною до трьох років, — каже в розмові заступник начальника міського управління освіти Галина Ваховська. — Комісія, створена при міськвиконкомі, вирішила, що цього року в дитсадки приймемо всіх діток, яким виповнилося три роки, навіть тих, які не стояли в черзі. Цілком розумію жінок, яких ситуація змушує виходити на роботу. Але є матері, у яких немає потреби переривати відпустку по догляду за дитиною, бо достатки в сім’ї стабільні. Просто жінки стомилися займатися дитиною і прагнуть якнайшвидше віддати її на виховання в дошкільний заклад”. “Комісія, головою якої я є, детально розглядатиме кожну конкретну заяву на прийом у дитсадок дитини дворічного віку, — запевнив заступник міського голови Григорій Давиденко. — Обов’язково зважатимемо при цьому на матеріальний стан сім’ї та причини, що змушують маму перервати відпустку по догляду за дитиною, яку надала їй держава…”
Протестом прокурора після належної перевірки черга на оформлення в дитсадки, що існувала в міському управлінні освіти, анульована. Чи принесло це спокій батькам? Навряд чи, бо тепер вони штурмуватимуть завідувачів дитсадків, шукаючи при цьому різні способи, аби їх діти все-таки потрапили до закладу. І не зупинить їх навіть те, що садки переповнені, що в групах тісно, є проблеми з оснащенням, ремонтами і, можливо, доведеться долучатися до вирішення цих питань за допомогою тих же неформальних благодійних внесків, про які дуже не люблять говорити державні посадовці, але про які діляться батьки, щоправда, просять при цьому не називати їх. Та це буде потім. А поки що “похід” у дитсадок стає справжнім аншлагом.
Вікторія СТАНДРІЙЧУК