Цьогорічне сходження працівників міськвиконкому на найвищу українську точку — гору Говерлу, яке присвячувалося 67-й річниці визволення м. Хмельницького від німецько-фашистських загарбників, відбулося не традиційно в середині квітня, а місяцем пізніше.
Цьогорічне сходження працівників міськвиконкому на найвищу українську точку — гору Говерлу, яке присвячувалося 67-й річниці визволення м. Хмельницького від німецько-фашистських загарбників, відбулося не традиційно в середині квітня, а місяцем пізніше. Здавалося, що травнева погода мала б потішити хмельницьку делегацію теплим сонечком і ясним небом, але вийшло не так, як гадалося. За кілька років підкорення висоти 2061 метр для нашої команди це видалося найсуворішим, яке надовго запам’ятається не лише новачкам, але й навіть професійним альпіністам.
Першого дня — в суботу небесна канцелярія не шкодувала тепла. Позначка на термометрі сягала +30 0С. Тому пообіді, коли хмельничани прибули в Яремчу, погода сприяла прекрасному настрою і бажанню якомога більше побачити в мальовничому гірському містечку. Відпочивальники ринули в різні напрямки: хто поспішив на колоритний гуцульський ринок, хтось — до скель Довбуша, інші фотографувалися біля бурхливого кількаметрового водоспаду на Пруті… А ввечері всі зібралися за одним столом, аби посмакувати тутешніми стравами й поділитися першими враженнями від мандрівки.
Наступного дня підйом був ранній. Сходження делегації розпочалося з бази “Заросляк” і тривало три години, але яких! Зі сходом сонця погода дала зрозуміти, що не ніжитиме туристів, як учора. На вулиці були туман, мряка, приморозок… Коли група подолала лісову смугу, спокою не давав ще й сильний вітер. Чим вище команда піднімалася, тим пекельнішими ставали умови. На зміну дощу поступово прийшов сніг, а лід був не лише під ногами, але й на людях. Одяг покрився півсантиметровою крижаною шкіркою, але хмельничани не здавалися. Із 50 членів делегації вершину підкорили 44. Щоб здолати льодяний карниз на підході до верхівки, рятувальникам довелося застосувати альпіністське спорядження: прорубувати в ньому сходинки, аби сходження було безпечнішим. Сповна намилуватися краєвидами з найвищої української точки нашим землякам так і не вдалося. На вітрі 30 метрів за секунду та температурі повітря -5 недовго постоїш. Тому, зробивши кілька знімків, навіть без традиційного перекусу, почали спуск. Відчуття перемоги до хмельничан прийшло кількома годинами пізніше, коли стомлені, змерзлі, але задоволені вони насолоджувалися засніженим піком Говерли вже біля її підніжжя.
Ольга Цимбалюк