Напитися джерельно чистої народної пісні 15 травня мали змогу гості показового підсумкового заняття фолькгурту “Бужаночка” Палацу творчості дітей та юнацтва.
Напитися джерельно чистої народної пісні 15 травня мали змогу гості показового підсумкового заняття фолькгурту “Бужаночка” Палацу творчості дітей та юнацтва.
До своєї світлої затишної кімнати “Бужаночка” запросила батьків, педагогів та всіх охочих доторкнутися до вічного мистецтва народного співу. У теплій дружній атмосфері і пройшов вечір справжньої української народної культури. Вокалісти фолькгурту продемонстрували глядачам лише частину свого багатого та різноманітного репертуару. Адже до нього входять не лише пісні, а й фольклорні дійства, обрядові ігри, хороводи і навіть танці. Цього вечора колектив представив свої найяскравіші пісенні композиції. Більшість з них є подільськими народними. На жаль, колектив не має можливості їздити селами Поділля і збирати фольклорні твори. Але гурт має цікаві збірочки пісень, записаних від жителів Кам’янця-Подільського, Дунаєвець та Баламутівки.
На жаль, у зв’язку з закінченням навчального року не всі вихованці змогли прийти на концерт, але й у неповному складі “Бужаночка” була на висоті. Чудово відточена виконавська майстерність і добре підібрані пісні зробили свою справу — виступ гурту зумів зачепити кожного слухача, змусив його задуматися. А під запальну музику у виконанні незмінного за час існування “Бужаночки” концертмейстера Миколи Волощука так і хотілося пуститися в танок. Потішили гостей вихованці молодшої групи веселими гуморесками Павла Глазового. А наприкінці концерту старші гуртківці показали свої досить непогані танцювальні навички, продемонструвавши гру “Подушечка” і запальний народний танок. Артисти просто-таки “заразили” всіх своїм бадьорим патріотичним духом. А композиція “Ми родились козаками” у виконанні восьмирічних вокалістів вселяє гордість за цих дітей і впевненість у гарному майбутньому нашого народу.
У репертуарі фолькгурту є і сольні, і дуетні номери, але більшість усе-таки виконуються гуртом, як співали колись наші пращури.
“Це робота в колективі, тобто спільна робота, — пояснює керівник “Бужаночки” Лариса Левицька, — вона згуртовує дітей, так вони набувають сміливості, впевненості у собі і, звісно, це чудовий досвід спілкування. Крім того, заняття в гуртку дисциплінують та організовують учнів. Вони знають, що повинні встигнути зробити уроки, допомогти батькам удома і прибігти на заняття, бо не можуть підводити свій колектив. Таким чином діти вчаться розподіляти свій час і бути відповідальними”.
У “Бужаночці” займаються діти різного віку, розподілені на дві групи. Але, окрім школярів, своє дозвілля у рідному колективі проводять і його колишні вихованці. Вони беруть активну участь у житті фолькгурту, охоче допомагають новачкам і всіляко підтримують улюблений колектив. Так, Віра Грішина повернулася до “Бужаночки” як педагог і тепер залюбки передає свій вокальний досвід молодшому поколінню. “Я займалася у гуртку з п’ятого класу, — розповідає пані Віра, — і саме любов до музики, співу, творчості спонукала мене повернутися до Палацу творчості. Насправді “Бужаночка” стала частиною мене, і я просто не уявляю свого життя без неї. Крім того, я дуже люблю дітей, тому робота приносить мені вдвічі більше задоволення”.
За 16 років існування фолькгурт успішно виступав на фольклорних фестивалях та конкурсах, міських та обласних оглядах самодіяльності.
“Бужаночка” — дуже дружелюбний колектив. Теплі відносини пов’язують фолькгурт з іншими гуртками, педагогами та шкільними колективами. Ті, хто колись познайомився з творчою діяльністю “Бужаночки”, вже не можуть забути цих діток і їх завжди молоду та енергійну наставницю Ларису Левицьку. Так, уже понад десять років з фолькгуртом тісно дружить та співпрацює творчий колектив СЗОШ №19 ім. М.Павловського, що у мікрорайоні Ружична. Саме учні цієї школи є найактивнішими вихованцями фольклорного колективу. А “Бужаночка” є частим та завжди жаданим гостем багатьох заходів та свят, які організовують їх друзі з Ружичної — фольк-гурт “Кудряночка”. І цього вечора друзів прийшла підтримати Ганна Кухтюк, завідувачка меморіальним музеєм академіка М.Павловського.
Цікавою особливістю “Бужаночки” є те, що вона не лише шанує українські традиції, а й має свої. Так, у колективі заведено після виступів та концертів влаштовувати спільне чаювання, ділитися враженнями та планами. Приємно було спостерігати, як дружно дівчатка, справжні господині, взялися накривати на стіл. Варто зазначити, що кімната, де мешкає гурт, чимось нагадує справжню сільську хату. Великі дерев’яні лавки зручно розташовані попід стінами, на яких акуратно розвішані рушники та віночки. З іншої стіни за роботою вихованців “Бужаночки” пильно спостерігає Тарас Шевченко.
За чашкою чаю мені розповідають, як потрапили до фолькгурту, діляться враженнями від занять у гуртку.
“Я займаюся в “Бужаночці” лише півроку, але вже дуже полюбила цей колектив, — каже третьокласниця Юля Сась, — мені подобається співати, а ще люблю вивчати культуру і традиції. Я використовую ці знання у школі, на уроці громадянської освіти, і завжди отримую хороші оцінки”.
Один з двох хлопців старшої концертної групи Юра Гримашевич, учень СЗОШ №19, вдячний Ганні Кухтюк, яка привела хлопчика і його однокласників до фолькгурту. “Я прийшов на перше заняття і мене одразу захопила народна пісня, — розповідає Юра, — ходжу вже чотири роки і ні разу не шкодував про це”.
До столу нарешті на хвилинку присіла невтомна трудівниця Лариса Іванівна. “Що ж дає людям фольк-лор?” — цікавлюся. “Дає дуже багато, — відповідає пані Лариса. — В першу чергу, фольклор формує українця, виховує дитину, робить її контактною, сміливою, довірливою до людей, вчить спілкуватися. Народні пісні і звичаї дуже мудрі, вони дають багато душі дитині, виховують у пошані до батьків, друзів, стареньких, бідних… І я знаю, що діти, які проходять через гурток, більш упевнені в собі, вони не розгубляться у скруті, а шукатимуть вихід, намагатимуться допомогти комусь, бо вони цього вчилися через пісню, через звичай, через обряд”.
Катерина Уманець, вихованка гуртка “Юний журналіст”