Таку назву має виставка, присвячена 100-річчю з дня народження відомого львівського живописця Михайла Ліщинера, яка днями відкрилася в Хмельницькому художньому музеї.
Таку назву має виставка, присвячена 100-річчю з дня народження відомого львівського живописця Михайла Ліщинера, яка днями відкрилася в Хмельницькому художньому музеї.
Народився митець 23 квітня 1912 року у тихому провінційному містечку Тираспіль в багатодітній єврейській родині шевця. Але 1921 року залишився круглим сиротою: всі рідні померли від голоду. Спочатку був безпритульним, потім потрапив до дитячого будинку. Там талановитий хлопець вражав всіх своєю працьовитістю та наполегливістю: він міг протягом восьми годин грати на фортепіано, вивчав німецьку мову, захоплювався малярством, в якому теж досяг неабияких успіхів. Тому не дивно, що з 56 вихованців дитбудинку лише його одного рекомендували на навчання у Кам’янець-Подільську ху-дожньо-промислову школу.Там його вчителем був директор школи Володимир Гагенмейстер — чудовий педагог, мистецтвознавець, збирач українського народного мистецтва, знакова постать в історії нашого краю.
По закінченню школи (1934 р.) Михайло Ліщинер навчався в Одеському, а згодом у Київському художніх інститутах, де його вчителями були П.Волокидін, М.Бойчук, О.Гауш, І.Штільман. Проте повністю змінила його світогляд зустріч з художником Романом Сельським — одним із засновників Львівської мистецької школи. Тому після закінчення Великої Вітчизняної війни, яку Ліщинер пройшов від першого до останнього дня (спочатку був сапером, потім – перекладачем), 1947 року переїхав до Львова, де успішно творив.
Галина Козловська