Про ситуацію з водопостачанням мешканців нашого міста, тарифи на воду, а заразом і про необґрунтовані чутки щодо роботи комунального підприємства “Хмельницькводоканал” та про перспективи його розвитку розмова з директором Віталієм Кавуном.
Про ситуацію з водопостачанням мешканців нашого міста, тарифи на воду, а заразом і про необґрунтовані чутки щодо роботи комунального підприємства “Хмельницькводоканал” та про перспективи його розвитку розмова з директором Віталієм Кавуном.
— Віталію Борисовичу, як нині здійснюється водопостачання міста та яку воду п’ють хмельничани?
— У своїй роботі намагаємося забезпечити якісне, цілодобове постачання води в оселі наших городян. Так, у грудні минулого року ми повністю перейшли на цілодобовий режим постачання води в усіх мікрорайонах міста. Нині майже 90 відсотків усієї питної води постачаємо з артезіанських свердловин, які розташовані за 34 кілометри від міста поблизу села Чернелівка, що на Красилівщині. Тож завдяки цьому хмельничани мають можливість пити чисту воду, яка, по суті, є чи не найякіснішою в Україні. Наша вода підземного походження, тому практично не потребує додаткового очищення. Звичайно, ми постійно проводимо аналізи якості води, також хлоруємо її, бо це нині є необхідною нормою.
Ще до десяти відсотків води забираємо з місцевих (міських) родовищ. Там вода трішки гіршої якості, але ми маємо спеціальні очисні станції, де вона звільняється від надлишкового вмісту заліза. Крім того, добування цієї води більш витратне, тому ці водосховища є резервними, своєрідною страховкою на випадок аварії на Чернелівці.
— Яка ситуація нині навколо Чернелівського водогону?
— Наразі ходить чимало різних чуток, зокрема щодо його підвищеної аварійності, що місто може залишитися на тривалий час без води. Проте запевняю, що у хмельничан немає жодних підстав для хвилювання. Навіть найбільші аварії на водогоні ми ліквідовували максимум за дванадцять годин. Нині ж намагаємося робити все необхідне, щоб мешканці міста постійно були з водою.
Звичайно, проблеми з водогоном існують, адже він був прокладений майже тридцять років тому й на 60 відсотків своє вже відслужив. Окрім того, водогін прокладений в однотрубному режимі, тож, якщо трапляється якась поломка, нам доводиться повністю відключати воду, аби відремонтувати пошкоджену ділянку.
— А як нині ведеться будівництво другої нитки водогону?
— Будівництво другого водогінного шляху вирішило б проблеми нашого міста із постачанням води. Зокрема, ми могли б використовувати дві магістралі, а у разі якоїсь поломки мати можливість відключити одну на ремонт або на профілактику. Збудовано одинадцять та шість кілометрів другої черги водопроводу, ділянка протяжністю десять кілометрів вже готується для введення в експлуатацію.
Зараз ведуться будівельні роботи, проте ще достеменно не відомо, скільки буде Кабміном виділено коштів на це будівництво.
— Новий водогін уже будується, а чи вистачить у підземних сховищах ресурсів, аби у найближчі роки забезпечити місто водою?
— Вже майже три роки у нас працює спеціальна комісія, яка вивчає об’єм запасів питної води у підземних родовищах. Планується, що до 2014 року ці дослідження завершаться, проте, за попередніми висновками, води там вистачає, як мінімум, ще на 25 років.
— У якому стані, на ваш погляд, водопровідні системи міста?
— Переважна частина наших водогінних трубопроводів були збудовані ще у 70-80-х роках минулого століття й своє вже відслужили та починають виходити із ладу. Останніми роками працівники водоканалу проводять ремонтні роботи на аварійних ділянках із заміни пошкоджених труб. Якщо трапляється поломка, складаємо проектну документацію й повністю міняємо там комунікації. Завдяки цьому нам вдалося зменшити кількість аварій.
Всі поточні ремонтні роботи водних мереж міста ми проводимо за кошти підприємства, а капітальні ремонти — за рахунок бюджетного фінансування. Цьогоріч з міського бюджету виділено чотири мільйони гривень на модернізацію та переоснащення підприємства. За ці кошти ми маємо оновити насосне обладнання на насосних станціях №№7, 9 та 10, що дозволить значно заощадити кошти на енергоносіях та скоротити витрати води.
— За якими тарифами нині хмельничани отримують воду та чи очікується підвищення розцінок найближчим часом?
— На початку березня було підвищено вартість послуг водопостачання та водовідведення для мешканців міста. Нині хмельничани отримують воду за ціною 2,62 грн./за кубометр, за послуги водовідведення — 2,34. Таке підвищення відбулося тому, що подорожчали енергоносії, які ми використовуємо у своїй роботі. До початку нового опалювального сезону тарифи не підвищуватимуться.
— Віднедавна за послуги водопостачання та водовідведення слід сплачувати за різними абонентськими книжками. Як це відбувається, адже нині ще чимало людей користуються однією книжкою?
— Річ у тім, що Національна комісія з регулювання тарифів у житлово-комунальній сфері під час формування тарифів поставила перед нами вимогу, аби ми повністю розділили оплату за послуги водопостачання та водовідведення за різними рахунками та абонентськими книжками. Звичайно, процес обміну старих книжок на нові займе певний час й спричиняє незручності для хмельничан і для нас. Аби люди могли швидше отримати нові абонентські книжки, на першому поверсі “Хмельницькводоканалу” ми відкрили додаткові кабінети та збільшили кількість спеціалістів. Крім того, зразок бланка квитанції можна взяти на нашому Інтернет-сайті (див. 2 стор.).
— Якими бачите можливості розвитку вашого підприємства найближчим часом?
— Нині у колективу водоканалу існує одна болюча тема — це низька заробітна плата, яка навіть не дотягує до двох тисяч гривень.
Хіба за такі кошти можна зараз прожити? Це при тому, що робота складна, доводиться працювати й удень, і вночі, незважаючи на погодні умови. Що ж до планів розвитку, то будемо й далі йти шляхом модернізації та переоснащення своїх потужностей, плануємо зменшити споживання енергоносіїв, які з’їдають левову частку доходів підприємства.
— Дякуємо за розмову.
Розмовляла Ганна Пасічник