Депутати оцінили реформу охорони здоров’я, ситуацію на ринках, проекти з енергозбереження, реконструкції кінотеатру
Напрочуд насиченим виявився порядок денний робочого засідання депутатів міської ради, яке відбулось у середу минулого тижня: чотири масштабні питання мали обговорити обранці й кожне з них мало неабияке значення для міської громади. Реалізація цих питань означає і справжній іспит для органу місцевого самоврядування, котрим є міська рада. Отож відповідним був інтерес її депутатів до обраних тем розмови.
Про проект реформування галузі охорони здоров’я міста і про стан забезпечення медикаментами пацієнтів міських медичних закладів колег проінформував заступник начальника управління праці, соціального захисту населення, начальник відділу охорони здоров’я Михайло Василишин. За його інформацією, мережа медичних закладів складається з п’яти амбулаторно-поліклінічних об’єктів: чотири територіальні поліклініки та об’єднана стоматологічна поліклініка, три стаціонарні заклади: лікарня для дорослих, дитяча лікарня і перинатальний центр, два спеціалізовані заклади: інфекційна лікарня та протитуберкульозний диспансер. Два останні фінансує обласний бюджет, а дев’ять інших — міський. Функціонує також станція швидкої допомоги. Реформа галузі, яка має повноцінно діяти з 2020 року, полягає у розподілі надання медичної допомоги на три рівні: первинна (ПМСД), вторинна — спеціалізована, третинна — високоспеціалізована. Крім того, має бути й екстрена медична допомога. У Хмельницькому нині ПМСД є основною і найважливішою ланкою в організації охорони здоров’я. Представлена вона дільничними терапевтами, педіатрами, лікарями загальної практики — сімейної медицини. Вторинну медичну допомогу забезпечують вузькі спеціалісти поліклінік та лікарі міських лікарень. За проектом реформи, поєднувати всі рівні в межах обслуговування понад 200 тисяч населення мають утворені госпітальні центри. Розпорядником коштів на вторинний і третинний рівні має бути область, відповідно до оперативного управління області переходить і майно всіх закладів цих рівнів. Тобто, Хмельницький зі свого підпорядкування втрачає всі лікарні та перинатальний центр, йому залишається лише первинна медична допомога. Відтак планується на базі поліклінік, які отримають статус юридичної особи, створення центрів ПМСД з розширенням мережі амбулаторної сімейної медицини за територіальним принципом. Усі вузькі спеціалісти мають бути сконцентровані у діагностичному центрі. Реформою передбачено і розділення функцій швидкої допомоги.
На думку Михайла Василишина, те, що спроектувало Міністерство охорони здоров’я, повністю ламає діючу систему, яка нині цілком відповідає потребам людей. Зокрема, в місті ефективно діє як первинний, так і вторинний рівні надання медичної допомоги. Кардинальні зміни у цих рівнях недоцільні та шкідливі. Це призведе, по-перше, до надмірної “оптимізації” галузі — потреби у звільненні 240 працівників, незручності для населення, особливо у зверненні до вузьких спеціалістів, лабораторного дослідження, педіатрів. Лікарі загальної практики — сімейні лікарі не зможуть задовольнити потреби більшості пацієнтів, зокрема й дітей. “За зразок реформи обрана система охорони здоров’я європейських країн, де діє страхова медицина, а населення є здоровішим, ніж в Україні, — вважає Михайло Василишин. — А найбільше дивує фактична відсутність державної концепції реформування. Про її негативні наслідки попереджають фахівці з пілотних регіонів, де воно вже впроваджується”.
Заступник міського голови Григорій Давиденко акцентував на необхідності великих витрат для переоснащення медичних закладів і перекваліфікації лікарів у ході реформи, що є недоцільним. Передача ж лікарень у підпорядкування області означатиме втрату впливу на них міста. На переконання Володимира Швеця, реалізація цієї реформи підірве основи місцевого самоврядування.
На думку головного лікаря міської дитячої лікарні, депутата обласної ради Івана Гуцула, мотивація реформи полягає в тому, що держава не спроможна за діючою політикою щодо медичної галузі забезпечити належний рівень охорони здоров’я. “Нам не потрібна така реформа, нам потрібне належне фінансування галузі, яка ще за радянські часи вважалася найкращою в усьому світі”, — каже він. Свої зауваження щодо реформи та планів у її реалізації в місті висловили його міські колеги, а секретар міської ради Валерій Лесков, який головував на засіданні, закликав Івана Гуцула ініціювати звернення депутатів обласної ради до Верховної Ради щодо недоцільності проектів МОЗ.
Про важливість належного фінансування галузі за будь-яких умов свідчить, зокрема, ситуація у її забезпеченні медикаментами. За словами Михайла Василишина, наприклад, щоб забезпечити ними у повному обсязі хоча б одну з міських поліклінік не вистачить того, що отримують всі вони для потреб своїх пацієнтів. Не кращою є ситуація в лікарнях, де хворі мусять забезпечувати себе ліками самотужки. На медичні потреби одного громадянина України виділяють 573 гривні в рік, але 80% цієї суми — це зарплата працівників галузі з відповідними нарахуваннями. Тож фактично лише 20% йде на оснащення медичних закладів та медикаменти. Отож головну проблему — фінансову реформа не вирішить, незважаючи навіть на масштабну “оптимізацію”. Такої думки дотримуються депутати міської ради.
Про так би мовити певну реформацію міського рівня йшлося в ході обговорення запроваджених змін у Правилах торгівлі на ринках обласного центру, які діють упродовж останніх дев’яти років. За ними нині функціонують 39 ринків, 11 торгових майданчиків і 12 торгових рядів — загалом 50 тисяч торгових місць. Доповнення до змін Правил торгівлі, затверджені сесією міської ради торік, дозволили покращити умови праці на ринках та обслуговування на них громадян. Співпраця міської влади з “Асоціацією Хмельницьких ринків” принесла чимало позитиву: припинена нічна торгівля, прийнята нова схема розміщення малих архітектурних форм, впорядкована торгівля в центральній частині міста, суттєво зросла культура у сплаті податків, поліпшився контроль щодо несанкціонованої торгівлі, значно зріс благоустрій території ринків.
Докладна інформація начальника управління торгівлі Валентини Москалюк депутатів задовольнила, хоча деякі зауваження та пропозиції вони висловили. Так, В’ячеслав Мороз вважає за необхідне впорядкувати торгівлю тваринами, забезпечивши санітарні норми. Це можна зробити, на його думку, з перенесенням місця торгівлі на спеціально виділену ділянку за межами центру міста. Надія Кнець, котра передбачає з часом подальше скорочення ринкової торгівлі, пропонує подбати про працевлаштування вивільнених працівників цієї мережі. Щодо пропозиції В’ячеслава Мороза секретар міської ради зробив відповідне протокольне доручення.
Певної реформації у підходах до практичного зменшення енерго-споживання та підвищення енергетичної, соціально-економічної та екологічної безпеки міста передбачає проект Міського енергетичного плану (МЕП), з яким депутатів ознайомила заступник міського голови Ірина Ковальчук. “Проскурів” уже розповідав про його основи (№12 від 22 березня), які складаються з 54 проектів, розроблених робочою групою за участю фахівців-консультантів з київського ВБО “Інститут місцевого розвитку”. Доповідач повідомила, що нині триває пошук спеціалістів, яких необхідно залучити до аудиту стану будівель у місті та комунальних підприємств. Важливими, на думку Ірини Ковальчук, є й максимально широке роз’яснення користі МЕП населенню і, зокрема, членам об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).
Представлений проект викликав належний резонанс серед обранців, які не забарилися з конкретними пропозиціями та відповідними оцінками. Петро Перейма вважає, що енерго-збереження — це насамперед модернізація котелень й оновлення мереж. Утеплення будинків має відбуватися за рахунок трьох сторін: держави — відповідною програмою, міста і самих жителів. Віктор Паламарчук переконаний, що найбільший ефект в енергозбереженні дає утеплення дахів та заміна вікон. Для підприємств доцільніше подбати про заміну паливних котлів, які можуть працювати на твердому паливі замість значно дорожчого газу. На думку Михайла Василишина, заходи з економії енерговитрат необхідно стимулювати: зекономлені кошти дозволити спрямовувати на розвиток підприємств та бюджетних закладів. А Володимир Швець закликав повернутися до колишньої практики преміювання працівників та керівників за економію води, газу та електроенергії.
Якщо перші три питання порядку денного депутатського засідання у конструктиві обговорення вимагали практичного досвіду і фахової підготовки, то його четвертий пункт мав дещо інший аспект. “Презентація концепції реконструкції кінотеатру ім. Т.Г.Шевченка в Палац культури і кіно — це питання вимагає, швидше, осмислення ролі міста як культурно-мистецького центру регіону. У такому ракурсі воно близьке й небайдуже для більшості хмельничан, а відтак і представникам їхніх інтересів у міській владі — депутатам. Тому не випадково, що свої думки та оцінки щодо представленого проекту реконструкції висловлювали ледь не всі учасники зібрання. Власне запропонована реконструкція її автором Анатолієм Москаленком передбачає масштабну зміну самих функцій міського кінотеатру, збудованого ще до Великої Вітчизняної війни як неодмінної ознаки статусу обласного центру. Про необхідність його реконструкції йшлося давно, приводів щодо цього вистачало: потреба у капітальному ремонті насамперед, розширення функцій як закладу культури, суспільних змінах у ставленні та сприйняття кіномистецтва тощо. Проектант, враховуючи ці потреби та сучасні вимоги, за його словами, а також маючи неабиякий досвід у цій сфері, запропонував багатофункціональний варіант триповерхової будівлі. На перших двох поверхах має розташуватися кіноконцертний зал на 550 місць, чотири невеликі сучасні кінозали, репетиційні приміщення для художніх колективів, літнє кафе. Третій поверх — підземний площею 1700 квадратних метрів, передбачений для використання інвестором. Особливість і певна складність концепції проекту полягає в тому, що, будучи інвестиційним проектом міста, він має відповідати насамперед своїй соціальній ролі. Потребує він і деякої реконструкції прилеглої паркової зони, а також облаштування автопарковки. Неабиякою є і загальна вартість робіт — орієнтовно 40 мільйонів гривень. Залучення інвестора передбачається через оголошений конкурс зі спеціальними умовами. Зокрема, інвестор звільняється від пайової участі у розвитку інфраструктури міста, два поверхи об’єкта мають залишатись у комунальній власності, а третій підземний “не повинен містити закладів, які не бажані міській владі”. Як висловився Олександр Кізляр: “Цей проект — зразок правильного і сучасного шляху в розвитку міста та збереженні його культурної спадщини”. Валерій Лесков, підсумовуючи розмову, звернувся до депутатів-підприємців вносити до концепції проекту пропозиції, котрі можуть привабити майбутнього інвестора.
Володимир РАЗУВАЄВ