Подільська земля багата звичаями і традиціями. Своїми знаменитими чорними й ароматними ковбасами та справжнім духмяним пшенично-житнім хлібом на всю країну й за її межами славиться село Зіньків, що на Віньковеччині.
Подільська земля багата звичаями і традиціями. Своїми знаменитими чорними й ароматними ковбасами та справжнім духмяним пшенично-житнім хлібом на всю країну й за її межами славиться село Зіньків, що на Віньковеччині.
“Ковбасу печемо споконвіку”
Хто й коли започаткував традицію виготовлення чорної ковбаси — зіньківчани не знають. Унікальну рецептуру і технологію виготовлення люди передають з покоління в покоління. Печуть зіньківську ковбасу й хмельничани. У родині Василенків виготовленням чорнющої, наче земля, ковбаси займаються давно. “Я родом із Зінькова, тож випікати ковбасу — моє істинне покликання. Ще колись мій прадід Тимофій розпочав цю справу. Він був гарним господарем, мав свою ковбасню, де виготовлялися найсмачніші в окрузі ковбаси. Згодом ремесло перейняла моя мама Лариса Возна, яка й нас навчила коптити справжню зіньківську ковбасу. Зараз вже й дітей долучаємо до сімейної справи, — розповідає пані Валентина. — Раніше мама постійно виготовляла ковбасу, а ми їй допомагали, коли приїздили на вихідні чи свята. А коли мама зістарилася, ми з чоловіком покинули місто й переїхали до неї, а згодом взялися відроджувати дідівське ремесло. Нині випікання ковбаси є нашим головним заробітком. Аби не виникало проблем, ми зареєструвалися, як приватне підприємство, надалі плануємо розширювати бізнес”.
У кожної господині свої секрети
Кожна зіньківська господиня знає хитрощі, аби ковбаска вдалася смачною. “Насправді секретів ніяких немає, просто намагаємося дотримуватися прадідівських звичаїв виготовлення. Ковбасу начиняємо тісненько, щоб не розсипалася. Не зраджуємо й традиційному чорному блискові, який притаманний лише зіньківській ковбасі, для цього мастимо її кров’ю й коптимо на гарячому диму, — каже господиня. — Свою ковбасу виготовляємо тільки з якісного м’яса”.
Копчення ковбаси — “парафія” голови сімейства Василенків пана Валерія. Процес копчення — довгий і копіткий, спочатку треба добряче напалити піч дровами з фруктових дерев (це додає особливого аромату випічці — прим. автора), а, випікаючи, постійно слідкувати, аби диму було достатньо, щоб ковбаса спеклась, але не пересушилася, бо ж якість попри все!
“За нашою ковбасою навіть з-за кордону приїздять”
“Прилітали за нею з Америки, Італії, Франції, — посміхається пані Валентина. — Виготовлена продукція у нас не залежується. Буває, зранку спечу, а до вечора вже все розметуть. Хтось кільце ковбаси купує, аби потішити себе смачненьким. Замовляють нашу продукцію й цілими партіями — на весілля чи інші свята. Окрім ковбаси, випікаємо ще й сальтисон, коптимо м’ясо. Перед великими святами в мене у печі вогонь по кілька діб не згасає”.
А до ковбаски ще й хліб духмяний
За унікальною рецептурою випікають Василенки й хліб. Рум’яний, запашний і здоровецький — вагою до п’яти кілограмів, а формою буханець нагадує велику квітку. “Валерій придумав! Нам сподобалося й ми зробили це своєю фірмовою родзинкою”, — ділиться Валентина.
Вартує такий красень 55 гривень. “Хліб також печемо за старовинною рецептурою. Спочатку розчиняємо у діжці та ставимо, щоб прокис. Потім тісто добре вимішуємо, щоб був гарний та рівненький, виробляємо та випікаємо на черені. Хліб завжди треба місити у гарному настрої, бо інакше не вийде, — ділиться секретом господиня. — Наш хліб дуже корисний, адже випечений він на хорошому борошні, без жодних жирів, з усього натурального. Його можна їсти й у піст. Не шкодить він також людям, які хворіють на діабет”.
Ганна Пасічник