Ольга Броцька, 68 років:
— Здоров’я мені не дозволяє повністю відмовитися від продуктів тваринного походження. Але два дні — у середу та п’ятницю все ж намагаюся їх не вживати.
Наталя Ковальчук, 27 років:
— Я вегетеріанка: м’яса не їм уже три роки. Посту не дотримуюся. Щоб організм був у нормі, намагаюся цілий рік споживати правильну та здорову їжу, не вживаю спиртного, не палю. Щодо духовного очищення, то для мене це, перш за все, не те, чим я наповнюю шлунок, а те, які вчинки роблю та як ставлюся до людей.
Ніна Кошелюк, 21 рік:
— Моєму синочку два місяці, тому в мене свій піст. Не їм смаженого, печеного, шоколаду, свіжих фруктів та овочів. Малюк дуже чутливий, тому маю бути обережною, аби не зашкодити його здоров’ю. Але часом так хочеться шоколадних цукерок, що несила терпіти. З’їм одну і вже легше…
Олександр Гаврошко, 40 років:
— Я працюю фізично: вантажником на складі. Якщо перестану їсти м’ясо, молочні продукти, яйця, то звідки ж черпати енергію, щоб цілий день волочити важкі мішки та коробки?!.
Галина Тернавська, пенсіонерка:
— З тими доходами, що маю, доводиться постійно постити. Майже щодня їм пісненький суп або незаправлену картоплю. Але строгого посту не дотримуюся, бо вже не маю здоров’я.
Петро Хворостовський, військовий пенсіонер:
— Моя родина завжди була набожною, навіть за радянських часів, проте тоді не було можливості часто відвідувати церкву, сповідатися… Та й через службу я не міг дотримуватися посту. Коли ж вийшов на пенсію, почав частіше ходити до церкви. Зараз намагаюсь дотримуватися релігійних звичаїв, постити, сповідатися частіше. Нині у моєму раціоні тільки пісні страви — вінегрет, гречана, горохова каші, інколи дозволяю собі трішки риби.
Надія Гамаш, перукар:
— Посту намагаюсь дотримуватися і в їжі, і духовно, роблю все, аби ці дні пройшли якомога спокійніше.
Минулого літа разом з мамою та знайомими брали участь у хресній ході до Почаєва, була у Києво-Печерській лаврі, а незабаром планую відвідати православні святині на Одещині.