Соціум

Як з реформою медичної галузі зберегти охорону здоров’я?

Реформування галузі охорони здоров’я, пілотний проект щодо цього вже розпочатий у кількох регіонах країни, — питання, яке нині знаходиться у центрі уваги міської влади та середовища медичних працівників. Днями під головуванням міського голови Сергія Мельника у сесійній залі міської ради відбулося засідання комітету з економічних реформ, учасники якого ознайомилися з урядовим проектом реформи, досвідом у його впровадженні в пілотних регіонах і відповідними напрацюваннями міського управління охорони здоров’я.

Реформування галузі охорони здоров’я, пілотний проект щодо цього вже розпочатий у кількох регіонах країни, — питання, яке нині знаходиться у центрі уваги міської влади та середовища медичних працівників. Днями під головуванням міського голови Сергія Мельника у сесійній залі міської ради відбулося засідання комітету з економічних реформ, учасники якого ознайомилися з урядовим проектом реформи, досвідом у його впровадженні в пілотних регіонах і відповідними напрацюваннями міського управління охорони здоров’я.

За словами Сергія Мельника, “багато регіонів і міст по-різному сприймають ідею реформування медичної галузі, мають щодо цього своє бачення”. На його переконання, запропонований проект має право на життя, якщо людям від нього стане краще. “На жаль, урядова концепція не є зрозумілою, — зауважив він. — Вважається, що охорона здоров’я є консервативною галуззю, але це добре, коли є що консервувати”.

Суть урядового проекту озвучив учасникам засідання начальник управління охорони здоров’я міської ради Михайло Василишин. У стислому вигляді цей проект має за мету розподіл надання медичної допомоги на різних рівнях: екстрена медична допомога, первинна (сімейна медицина), вторинна (спеціалізована) і третинна (високоспеціалізована). Акумулюватися ці рівні мають у госпітальних центрах, які обслуговуватимуть як міста, так і прилеглі райони в областях. Наприклад, у межах Хмельниччини передбачається створення семи таких госпітальних центрів, один з яких має об’єднати Хмельницький, Ярмолинецький, Волочиський, Городоцький райони і обласний центр.

Основу первинного рівня має скласти система сімейного лікаря, котра фінансуватиметься з міського бюджету. Вторинна і третинна медична допомога має забезпечуватися коштами бюджету області та субвенціями державного бюджету. На практиці для нашого міста це означає переформатування всіх медичних закладів. Так, спеціалісти вузького профілю, котрі нині працюють у кожній поліклініці, мають бути сконцентровані в одному спеціалізованому центрі разом з усіма лабораторіями і діагностичним обладнанням. Лікарні, міська для дорослих і дитяча, набуватимуть статусу обласних закладів. Реформуватися має і нині діюча служба швидкої допомоги.

Розроблена Міністерством охорони здоров’я України реформа, котра втілюється у життя в пілотних регіонах — Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській областях і місті Києві викликає у медичній спільноті хмельничан багато запитань. Наскільки зручним для людей буде розподіл функцій між первинною і вторинною системами надання медичної допомоги, чи справлятимуться сімейні лікарі — терапевти загальної практики з усіма обсягами навантажень, як обслуговуватимуться діти, що чекає відомчі медичні заклади, для чого реформувати швидку допомогу, котра в місті є цілком оптимальною за своїм складом і відповідає всім вимогам і стандартам, та безліч інших. На жаль, на думку Михайла Василишина, численні накази МОЗ щодо підготовки до реформи часто суперечать один одному або взагалі відміняють попередні. Перший практичний досвід пілотних сусідів також не дає оптимізму, в головних лікарів медичних закладів реакція на затію МОЗ різко негативна. В’ячеслав Мороз, головний лікар поліклініки №1, вважає, що у Хмельницькому медицина давно вже належним чином наближена до людей і обслуговує мешканців прилеглих сіл. Андрій Ропотан, головний лікар перинатального центру, не розуміє доцільності розділяти функції його закладу з обласним, який ще має створюватися.

“Те, що нам нав’язують у педіатрії, є кроком назад у минуле, — каже головний лікар міської дитячої лікарні Іван Гуцул. — Якщо поруч з сімейним лікарем не буде працювати педіатр, як ми зберігатимемо здоров’я наших дітей? У первинному рівні надання медичної допомоги педіатрія повинна залишитися”.

Сергій Мельник вважає, що сама ідеологія реформи заслуговує на підтримку, але не те, як вона реалізується. На його думку, госпітальний центр має бути створений в обласному центрі для обслуговування саме хмельничан, а реформація служби швидкої допомоги має бути останнім етапом реформи, а не одним із перших.

В управлінні охорони здоров’я нині відпрацьовують схему дільниць центрів первинної медико-соціальної допомоги з урахуванням демографічної ситуації та можливість профілювання поліклінік як самостійних юридичних осіб. За дорученням міського голови в місті має бути розроблена власна концепція реформи, яку можна буде представити на розгляд у МОЗ та керівництву держави.

Володимир РАЗУВАЄВ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *