“Два погляди” — експозиція художниць Надії Храмової та Анни Трачук, що діє у “Галереї на Проскурівській”. Автори пензлярського дуету — мати і донька, тому творчість їхня дещо схожа, але — це два різні бачення світу — доросле і юне.
“Два погляди” — експозиція художниць Надії Храмової та Анни Трачук, що діє у “Галереї на Проскурівській”. Автори пензлярського дуету — мати і донька, тому творчість їхня дещо схожа, але — це два різні бачення світу — доросле і юне.
Разом з донькою Анною пані Надія люблять подорожувати затишними місцинами України, часто їздять до Карпат, звідти — найяскравіші мальовані згадки. Мрійливі пейзажі недоторканої природи просто причаровують. Вкриті легким туманцем стожари, стрімкий потік гірської річки, вершини, що прагнуть сягнути небес, закутані хмарками, — усе виконано такими легкими мазками, що роботи здаються скляними, прозорими. Кожна з них — тепло душі майстринь, яке відбилося на полотнах фарбами. Перевага синіх, фіолетових, білих відтінків, котрі стають фоном до центрових елементів художньої експозиції, притаманна творчості Надії Храмової та Анні Трачук. Мріяти, не заплющуючи очі, спонукає така експозиція.
Елегійність, більш приглушені барви, невидимість сліду пензля… відрізняє творчість пані Надії від творчості дочки. Роботи ж Ані — щира радість юності — мазки строкаті, грайливі, кольори на картинах яскравіші.
Любов до картинописання у Надії Храмової зародилася ще у юні роки, а саме пейзаж полюбила, певно, тому, що народилася у мальовничому Приморському краї. Своєю професією обрала ремесло, де теж потрібен художній хист: у 1980 році закінчила Горьковський інженерно-будівельний інститут. З 1983 року працює художником-архітектором хмельницьких майстерень художнього фонду УРСР. Серйозні кроки у малюванні почала робити з 1985 року: брала участь у виставках, була організатором персональних експозицій. Багато років мисткиня трудилася на педагогічній ниві, нині навчає дітей образотворчому мистецтву у дитячій школі мистецтв. Навчаючи інших, не забуває про власну творчість. Її роботи знаходяться у приватних колекціях України, Росії, Канади, Ізраїлю та Норвегії.
Надія Храмова найбільше любить акварелі, їх і продемонструвала у “Двох поглядах”. “Акварелі написані на “одному диханні”, “по-мокрому”, пригадувалися каліграфічні прийоми японських та китайських живописців, лаконічними рухами хотілося передати швидкоплинну красу життя природи. Останніх два роки я люблю писати живописні картини, до того з-під мого пензля виходили квіти, портрети, їх представляла, зокрема, у “Галереї на Проскурівській”, — каже авторка.
З трепетом, любов’ю пані Надія виконувала кожну свою картину, це передалося і дочці. Як і мама, Аня теж любить пейзажну лірику, малює і пейзажі рідного Хмельницького, де народилась у 1991 році. Гартувала талант художниці, мисткині не лише за маминими настановами, навчалася у дитячій школі мистецтв, на відділенні вокального та хорового співу і паралельно займалася рисунком та живописом у класі мами. У 2008 році дівчина вступила до Хмельницького національного університету на спеціальність “дизайн одягу”, де теж проявляє себе як художник.
“Малювала, певно, з дитинства, до цього мене спонукала не тільки мати, а й батько, теж художник. Хоч переймаю досвід у батьків, шукаю й свої шляхи у мистецтві”, — розповідає Анна Трачук. Зізнається, нині у її малюванні штиль, пов’язаний із навчанням, але вже навесні планує нові подорожі до Кам’янця, на Дністер, де черпатиме сюжети для майбутніх картин.
Із відкриттям “Двох поглядів” авторок привітали колеги, митці міста. Найшанованіший з них — народний художник України Микола Мазур, який радо дав свою оцінку творчості художниць. Особливо тепло відзначив юну малювальницю, сказав, що недаремно її було відзначено обласною премією імені Людмили Мазур. Привітали художниць і викладачі кафедри дизайну ХНУ, рідні та друзі.
Наш кор.
Фото Дмитра СВІДЕРСЬКОГО