Минулого року на Хмельниччині нарешті стався певний стрибок у економічному розвитку. Зокрема, у промисловості було досягнуто росту на рівні 8,3% і це дозволило області ввійти в першу десятку регіонів країни за динамікою економічного зростання. Зрозуміло, що головна заслуга у цьому належить найбільшим промисловим підприємствам краю, котрі у непростих умовах тривалої світової фінансово-економічної кризи зуміли втриматися на плаву, будучи у своїй більшості експортерами вітчизняного продукту, насамперед у машинобудуванні…
Минулого року на Хмельниччині нарешті стався певний стрибок у економічному розвитку. Зокрема, у промисловості було досягнуто росту на рівні 8,3% і це дозволило області ввійти в першу десятку регіонів країни за динамікою економічного зростання. Зрозуміло, що головна заслуга у цьому належить найбільшим промисловим підприємствам краю, котрі у непростих умовах тривалої світової фінансово-економічної кризи зуміли втриматися на плаву, будучи у своїй більшості експортерами вітчизняного продукту, насамперед у машинобудуванні. Це при тому, що утриманню традиційних для себе ніш на міжнародному ринку перешкоджали не стільки навіть зовнішні загрози, скільки внутрішні фактори — від українських же природних монополій. Головним чином — зростанням цін на енергоносії та залізничні перевезення. Причому перше дошкуляло найбільше. Отож чергове засідання промислового директорату, об’єднаного у Союз промисловців і підприємців та організацію роботодавців Хмельницької області, і було присвячене традиційній вже темі останніх років щодо “особливостей енергозабезпечення регіону та промислових споживачів у зимово-осінній період”. Актуальності обраної розмови додали нечувані за багато років морози, які поставили під сумнів численні прогнози щодо глобального потепління. А ще місцем проведення спільного засідання ХСПП і ООРХО — сервісному центрі ПАТ “Хмельницькобленерго”.
Як не дивно, місцеві енергетики нині є фактично заручниками свого монопольного становища у державі. Так, енергетична компанія ПАТ “Хмельницькобленерго”, будучи чи не найбільшим платником податків у регіоні, має забезпечувати надійним та якісним енергопостачанням 550 тисяч побутових абонентів та 3500 промислових споживачів і водночас виконувати вимоги енергоринку — як посередник між виробниками електроенергії та її покупцями. Відтак компанія, не впливаючи безпосередньо на формування і встановлення тарифів на електрику, змушена давати відповіді на всі претензії щодо їх неконтрольованого та надмірного зростання. При тому енергетики зобов’язані належним чином дбати про імідж своєї галузі та свій особистий. Власне, стосується це і ПАТ “Хмельницькгаз” — як “товаришів по нещастю”.
Продемонструвавши учасникам засідання неабиякі надбання енергетичної компанії в сервісному обслуговуванні споживачів і значні досягнення в модернізації свого господарства, її керівник Олександр Шпак ознайомив також з цікавою статистикою. Виявляється, торік у споживанні електроенергії в області сталися певні зміни. Так, при фактичному зростанні у його структурі сфери промисловості до 33,6%, споживання електрики підприємствами зменшилось на 7,39%. Залишаючись майже на тому ж рівні у структурі, його зменшило і житлово-комунальне господарство на 3,09%. Стосується це також і бюджетної сфери. Водночас наростили споживання сільське господарство, непромислові споживачі та населення. Відтак при збільшенні транзиту електроенергії мережами області на понад 16% її продаж зменшився майже на 1,5%. Загалом, втрати компанії склали до 90 мільйонів гривень і це змусило дещо переглянути реалізацію програми її розвитку. Щодо величини тарифу в нинішньому році, Олександр Шпак спрогнозував імовірність його зростання до 20%, що промисловий директорат, зрозуміло, не порадувало. Як і порівняння з європейськими сусідами. Якщо в країнах ЄС тариф на електроенергію практично такий же, як у нас для промислових споживачів, для всіх, то населення України сплачує лише 27% практичного споживання. Тобто, нестача 73% у тарифі цієї категорії, яка займає в структурі споживання 38,4%, практично покладається на промисловість.
Натомість переконлива статистика енергетиків викликала не лише негативні емоції, а й зустрічні запитання. Наприклад, Леоніду Дьяконову, директору Кам’янець-Подільського електромеханічного заводу не зрозуміло, чому запроваджені сучасні технології енергетиками не позначаються на здешевленні тарифів. Як пояснив головний енергетик області, проблема полягає у декількох причинах. З одного боку, компанія позбавлена права отримувати кредит на модернізацію, а тому здійснює її за рахунок власних доходів. З іншого боку, система державних закупівель є вкрай недосконалою. Крім того, процес приватизації енергопостачальних компаній, котрий триває в Україні, також вносить свої перешкоди. Між тим частка компанії в структурі встановленого НКРЕ тарифу становить лише 30%.
Отож єдине, що залишається промисловцям, це максимально зменшувати енерговитратність своєї продукції та сподіватися на адекватну політику уряду щодо стримування росту ціни на енергоносії. Щодо першого — це означає рятування того, хто потопає, у його власних руках. Тобто, у його коштах на модернізацію виробництва. Інше запитання: де їх взяти у нинішніх умовах? Ось крик душі директора ВАТ “Темп” Івана Праворського: “Куди ми йдемо? Торік ціна газу зросла на 46%, а на електроенергію підвищувалась аж вісім разів! Хіба ми здатні на такий же рівень збільшувати ціни на свою продукцію? З такою політикою промисловість країни просто гине”.
Натомість Івана Праворського та його колег не порадувала й інформація першого заступника голови правління ПАТ “Хмельницькгаз” Олександра Лоба, який повідомив, що за урядовою постановою втрати газу при транспортуванні розподіляються між його споживачами. При нинішній його ціні для підприємств у 3992 гривні за 1000 кубічних метрів цей “подарунок” райдужних настроїв не додає.
Що ж пропонує виробничникам у такий ситуації місцева влада? Леонід Гураль, заступник голови обласної державної адміністрації “світло в кінці тунелю” бачить “від усіх нас: директорів, посадовців, депутатів і громадян”. Держава, за його словами, розглядає всі розумні ініціативи, а їх “логічне завершення обов’язково буде”. Спільною заслугою він визначив те, що торік область зекономила 40 мільйонів кубічних метрів газу, а енергетики забезпечили безаварійність у енергопостачанні. За обласною програмою стратегічного розвитку передбачається масштабне залучення інвестицій, перспективною є й співпраця з Мінською та Московською областями. Що стосується тарифів на газ та електрику, то обласна влада “підтримує пропозицію щодо стримання їх росту”.
А ось думка начальника управління промисловості та розвитку інфраструктури ОДА Миколи Катеренчука: “Піти від газу за будь-яку ціну! Треба переходити на вугілля та електроенергію”. За його підрахунками, через зростання тарифів, насамперед на газ, з області “вимилося з усіх галузей півмільярда гривень”. Він закликав промисловців створювати спільні виробництва з білоруськими колегами у вільних економічних зонах, де ціна на енергоносії “в рази нижча, ніж в Україні”.
Своє бачення виклав і заступник голови обласної ради Василь Осадчий. “Претензії до влади треба розділяти: одна справа — влада центру, інша — місцева. Верховна Рада практично відірвана від реальних проблем виробництва. Натомість обласна готова до співпраці, адже серед її депутатів чимало саме виробничників”.
Іван Дунець, президент ХСПП і ООРХО при цьому зауважив, що численні звернення промисловців краю до влади усіх рівнів з їхніми проблемами і пропозиціями залишаються, на жаль, без відповідної реакції. Між тим свого часу в області була розроблена і прийнята для реалізації регіональна програма з енергозбереження та економічного використання енергоресурсів, але які конкретні наслідки вона мала достеменно не відомо. Схоже, вона так і залишилась декларацією.
Нинішньому спільному засіданню промисловців і найбільших роботодавців теж доведеться чекати на розуміння (вже обіцяне!) з боку, принаймні, місцевої влади та відповідні дії у власному саморятуванні. Цьому була присвячена постанова засідання з рекомендаціями на адресу Кабінету міністрів щодо необхідності максимального стримування росту тарифів на енергоносії та їх прогнозування у нинішньому році. Керівництву ОДА рекомендовано, як і керівникам комунальних служб та компаніям газівників та енергетиків, встановлювати лічильники води, тепла, газу й електрики на підприємствах області. Пропонується також на місцевому рівні не допускати лобіювання інтересів природних монополій у тарифній політиці. У своєму середовищі промисловий директорат має якнайширше запроваджувати сучасні технології.
Паралельно з проблемами в енергозабезпеченні учасники засідання обговорили й інші питання: щодо співпраці з відділенням Національної служби посередництва і примирення в області, щодо програми промислового розвитку регіону та про стан травматизму і профзахворювань на виробництві. Щодо останнього, враховуючи його важливість, було за-пропоновано провести окреме розширене засідання правлінь ХСПП та ООРХО.
Володимир Разуваєв