Серед імен відомих подолян — Кость (Костянтин) Солуха, один із засновників і перший та незмінний голова подільської “Просвіти” на зорі її заснування, відомий лікар, громадський і культурний діяч та меценат.
Серед імен відомих подолян — Кость (Костянтин) Солуха, один із засновників і перший та незмінний голова подільської “Просвіти” на зорі її заснування, відомий лікар, громадський і культурний діяч та меценат.
Народився Костянтин Григорович 17 травня 1861 року в селі Коритне Подільської губернії в родині бідного сільського священика. 1879 року успішно закінчив другу Київську гімназію, вступив на медичний факультет університету св. Володимира, по закінченню якого став лікарем. У колі студентської молоді та української громади в Києві остаточно формуються його національні й політичні погляди: він стає свідомим українським патріотом.
З 1885 року починається тернистий шлях народного лікаря і величезна національна громадська діяльність Костя Солухи на Поділлі. Працював лікарем в Оринині, а згодом у Кам’янці-Подільському, де одразу завоював прихильність і довіру народу. Крім широкої медичної практики, Кость Солуха бере активну участь у житті української інтелігенції міста. Як згадував український діяч, просвітянин Віктор Приходько: “Солуха вражав цілісністю і монолітністю, викликаючи невільну повагу як прихильників, так і ворогів. Прекрасний лікар і безкорисливий чоловік, він користувався любов’ю всіх національностей міста Кам’янця-Подільського. Його кликали до хворих бідні і багаті”.
Головування у “Просвіті” було пов’язане з численними неприємностями, але Кость Солуха ніколи не нарікав, вважав це своїм обов’язком. Навіть ідейні вороги високо оцінювали чесноти голови “Просвіти”. Так, подільський губернатор Ейлер подарував Солусі бюст Тараса Шевченка і фотокартку, на якій написав: “Высокоуважаемому доктору Солухе на добрую память от уважающего его кацапа. А.Эйлер”.
Кость Солуха та інші члени “Просвіти” провели велику роботу з поширення мережі “Просвіт” у містах та селах Поділля. Вони розповсюджували літературу, пресу, ставили спектаклі, давали концерти, збирали кошти на пам’ятник Т.Г.Шевченку, на інші доброчинні цілі. І головне, що просвітянська діяльність охоплювала молодь, прищеплювала молодим людям любов до рідного краю, своєї мови та культури. За свою діяльність Товариство і його незмінний керівник зажили величезного авторитету серед населення.
Велике значення мала ініціатива кам’янецьких просвітян щодо відкриття у місті Українського університету. Цю ідею підтримав і Кость Солуха. Шанований діяч разом з міською делегацією поїхав у Київ, де пропозиції та аргументи кам’янчан були прихильно зустрінуті в уряді, і через деякий час університет у місті урочисто відкрився. А на початку осені 1919 року в Кам’янець-Подільському університеті було засновано стипендію імені Костя Солухи. Його вважають одним із духовних батьків першої вищої школи на Поділлі.
Чого варте лише відкриття в 1913 році Народного Дому “Просвіти” в Кам’янці-Подільському?!
Той же Віктор Приходько писав: “Рідне Поділля золотими літерами на довічні часи мусить вписати у свої аннали ім’я кращого зі своїх синів”.
Коли прийшли більшовики, Костянтину Солусі, заслуженій та поважній людині, довелось ходити по дровітнях різати дрова — це називалось застосуванням примусової праці до “буржуїв”. Крім того, йому суворо заборонялось відлучатися з Кам’янця, навіть до хворих. Але він ігнорував цю заборону і допомагав людям у скрутних обставинах. Був момент, коли більшовики його заарештували та, незважаючи на репресії, громада Кам’янця та жителі навколишніх сіл його визволили, організувавши масові клопотання про це.
28 січня 1922 року, проживши 60 років, Кость Солуха помер від тифу на своєму посту, лікуючи хворих на плямистий тиф.
Подоляни бережуть пам’ять про Костянтина Солуху — чудову людину, українського патріота, просвітянина, лікаря, який усе своє життя віддав на благо рідного народу, України.
Правління Хмельницького міського Товариства української мови імені Тараса Шевченка “Просвіта” звернулося до депутатів Кам’янець-Подільської міської ради та до міського голови М.Сімашкевича з листом-підтрим-кою ініціативи громадськості міста Кам’янця-Подільського про присвоєння Кам’янець-Подільській публічній бібліотеці імені видатного кам’янчанина. Хочеться сподіватися, що в рік 90-річчя з дня смерті Костя Солухи ця ініціатива буде підтримана. Вважаємо за доцільне і нашій міській владі розглянути питання про найменування однієї з вулиць обласного центру цим славним іменем, розглянувши й інші заходи з вшанування пам’яті великого патріота Поділля Костянтина Солухи.
Тетяна Мосійчук, відповідальний секретар Хмельницької міської “Просвіти”