Минулої неділі у міському Будинку культури відбувся прем’єрний показ вистави “Вісім люблячих жінок” режисера Івана Кропліса за мотивами творчості Робера Томи.
Минулої неділі у міському Будинку культури відбувся прем’єрний показ вистави “Вісім люблячих жінок” режисера Івана Кропліса за мотивами творчості Робера Томи.
Справжнім детективом почастували хмельницьку публіку вісім акторок аматорського народного театру “Дзеркало Всесвіту”. Жительки будинку за межами міста — родички, настрашені вбивством єдиного чоловіка у родині, головного годувальника, підозрюють у злочині одна одну.
У процесі слідства, яке ведуть самі жінки, кожна криє алібі іншої своїм козирем — компроматним розкриттям таємниць суперниці. Так, дочка, котра приїхала до батьківського дому з міста, яку всі вважали святенницею, виявилася вагітною. Її мотив злочину — батьківський спадок для утримання очікуваної дитини. Наступною номінанткою у вбивці стала дружина померлого: як з’ясувалося, паралельно чоловіку вона мала ще й коханця, їй докоряли у тому, що вбивство чоловіка для неї подвійний зиск — отримає спадок, ще й стане вільною у своїх любовних пристрастях. Молоду служницю звинуватили у тому, що вона бажала стосунків з господарем. Приписали свої мотиви й тещі, сестрі, сестрі дружини, няні, навіть молодша шістнадцятирічна дочка, яка постійно читала непристойні, на думку інших, книги, підпала під підозру. “Вбивця серед нас!” — ця фраза жахала жінок ще більше, ніж власне смерть господаря, усі бояться й за своє життя. У стані афекту кожна не лише підводні камені з приватного життя інших викидала на поверхню, але й власні. Виявляється, найстаріша жителька будинку — теща загиблого, яка, як всі гадали, не може ходити і їй з жалю придбали інвалідного візка, — цілком здорова, а подушка на інвалідному візку служить їй схованкою для цінних паперів. До того ж вона має пристрасть до алкоголю. Цю літню хитрунку зіграла представниця головного кістяка театру Людмила Разуваєва. Яблуко від яблуні недалеко падає — її старша донька, теж зловживаючи співчутливістю інших, постійно прикидається хворою… Під підозру потрапляє навіть молодша дочка Катрін, у яку майстерно перевтілилася молода актриса театру Яна Бондарчук. Отакі пироги з присмаком зіпсованої начинки спровокував злочин.
А що ж сталося насправді? Відповідь на це інтригуюче запитання глядачі отримали у другій дії вистави. А ті читачі, кого зацікавили розвиток і головне розв’язка постановки, можуть про все дізнатися, переглянувши виставу на сцені міського Будинку культури.
На відміну від інших театрів, які вже ставили цю п’єсу, “Дзеркало Всесвіту” ввело у неї ще одного позасюжетного героя, який виступав своєрідним ведучим спектаклю, підкреслював головні думки автора та режисера. Його зіграв актор театру Володимир Разуваєв, розбавивши суто жіночий акторський склад.
Символічними деталями постановки стали книжки, які тримала кожна з жінок, — детективи, романи…, читаючи які, дами уявляють себе на місці героїнь, але не варто довіряти тому, на що ти ніколи не наважишся, що тобі не притаманно.
Атмосферу Франції у постановці доповнювала музика цієї країни, вона підкреслювала елегантність, тонкощі сюжету.
Треба віддати шану режисеру, який зумів на одній сцені передати таланти провідних акторів театру та початківців так, щоб вони не затьмарювали одна одну, кожна з “восьми люблячих жінок” — окремий образ, який запам’ятовується.
Зробимо акцент і на публіці: у залі, в основному, зібрався зрілий глядач, кожен непорушно вичитував зі сцени канву детективного розслідування, звертав увагу на деталі. Незважаючи на те, що жанр постановки серйозний, глядач мав нагоду віднайти у ній і нотки гумору, що не дало сюжету бути нудним.
Наступними постановками від “Дзеркала Всесвіту” стануть “Двоє на качелях”, “Двічі закоханий таксист” та “Вільні метелики”, ці роботи — своєрідна підготовка до грядущого всеукраїнського театрального фестивалю “Проскурівська весна”, який відбудеться у нашому місті у квітні за підтримки міського управління культури і туризму.
Ірина САЛІЙ
Фото Дмитра СВІДЕРСЬКОГО