а останньому засіданні міського виконавчого комітету розглядалося 86 питань. Пер- шим і головним було обговорення роботи міського територіального центру соціального обслуговування, про що звітував заступник міського голови Григорій Давиденко.
На останньому засіданні міського виконавчого комітету розглядалося 86 питань. Пер- шим і головним було обговорення роботи міського територіального центру соціального обслуговування, про що звітував заступник міського голови Григорій Давиденко.
Вже майже 22 роки колектив центру дбає про городян, які потребують допомоги. Прибирання і доставка медикаментів, продуктів харчування, товарів, забезпечення гарячими обідами, допомога в особистій гігієні, в оформленні документів тощо — всього в переліку послуг центру нараховується їх 150 видів, які щоденно отримують сотні мешканців обласного центру. Серед них — переважно люди похилого віку, хворі, інваліди, ветерани Великої Вітчизняної війни, ті, хто опинився у важких життєвих обставинах…
“Кабінет міністрів ухвалив постанову, яка стосується категорії клієнтів, котрі мають рідних. Раніше їм, як і решті, послуги вдома надавалися безкоштовно. Тепер за них доводиться платити. В багатьох це викликає незадоволення, але прейскурант, як і саму постанову, ухвалювали не ми. З такими клієнтами провели роз’яснювальні бесіди, пояснили, чому вони були зняті з безоплатного обслуговування. Тепер середня вартість місячної угоди коштуватиме 50-60 гривень. Тому просимо дітей або родичів, які мають рідних похилого віку або хворих, але не можуть їм допомагати фізично, хоча б заплатити за роботу соціальним працівникам”, — каже Григорій Давиденко про нове в роботі соціальної установи.
Ще одне нововведення, яким відзначився цей рік у центрі, стало створення соціальних паспортів та заповнення анкет соціально вразливими категоріями населення.
“Наразі вже заповнено 2958 анкет та сформовано 10 соціальних паспортів. Робота дуже клопітка, якщо врахуати, що цим займаються лише п’ять працівників центру. Щоб заповнити документ, потрібно застати людину вдома. Для цього моїм колегам доводиться по кілька разів обходити одні й ті ж квартири чи будинки. Тому провести облік можливо лише спільними силами з волонтерськими організаціями, з залученням студентів старших курсів, зокрема, інституту соціальних технологій, національного університету та гуманітарно-педагогічної академії. Але спочатку з ними потрібно провести підготовчу роботу. А ще, як свідчить досвід, завчасно інформувати хмельничан про візити соціальних працівників. Бо траплялися випадки, коли люди не йняли віри і викликали до них навіть правоохоронні органи. До речі, за результатами заповнених анкет 554 людини виявили бажання скористатися послугами центру”, — звітує начальник центру Микола Крентовський.
Наразі в центрі працюють чотири відділення: організації надання адресної натуральної та грошової допомоги, соціальної адаптації з медичним супроводом, соціально-побутової адаптації та соціальної допомоги на дому. Фахівець останнього Олена Єгорова каже, що серед їх клієнтів 239 досягли 80-річного віку і старші, ще 59 осіб — хворі.
“Кожен співробітник нашого відділення працює з десятьма клієнтами. Багатьох із них центр обслуговує роками, тому соціальні працівники вже давно стали для них членами сім’ї, які не лише допоможуть вирішити якісь соціально-побутові питання, але й підтримають і теплим словом”, — каже вона.
На дому соціальні працівники надають 30 видів соціальних послуг. До прикладу, приготування їжі коштуватиме 15 грн., косметичне прибирання житла — 4,75 грн., миття вікон — 7,99 грн., заміна постільної і натільної білизни — 2,72 грн. Дорожче обійдеться придбання медикаментів, продуктів харчування — 20,78 грн.
Наш кор.