Хто не знає про користь для нашого здоров’я волоських горіхів, дерева яких є незмінним атрибутом чи не кожної подільської садиби на селі? Та хіба тільки на Поділлі цінують горіх? — скажете і будете абсолютно праві, бо в Україні горіхові дерева ви зустрінете в усіх її регіонах і навіть у вигляді придорожніх насаджень. Відомо, що віднедавна у нашій країні задіяна і ціла програма з розширення горіхових садів.
Хто не знає про користь для нашого здоров’я волоських горіхів, дерева яких є незмінним атрибутом чи не кожної подільської садиби на селі? Та хіба тільки на Поділлі цінують горіх? — скажете і будете абсолютно праві, бо в Україні горіхові дерева ви зустрінете в усіх її регіонах і навіть у вигляді придорожніх насаджень. Відомо, що віднедавна у нашій країні задіяна і ціла програма з розширення горіхових садів
Щоправда, не секрет, що саме наш край вважається одним з найблагодатніших для горіхів. Не дивно, що нині у нас на повну котушку розгорнутий бізнес зі скуповування у селах горіхів. Подивіться, зрештою, як обросли ятками, де скуповують горіхи, наші продовольчі ринки. Не секрет, що донедавна в області діяла ціла мережа напівлегальних сортувальних цехів, де готували цей дефіцитний продукт на експорт. Аби ви уявили, які параметри цього бізнесу, то завважу, що ще донедавна кілограм висушених, очищених горіхів сягав у нас до 50 гривень, а у Туреччині, куди в основному постачається цей товар, його ціна вже 50 доларів за кілограм. Щоправда, за останній місяць ціна на горіх у нас різко почала падати і кілограм нині вже коштує в середньому 35 гривень. Чому? — запитаєте у перекупників і вони вам повідають таємницю “мальчиша Кібальчиша”. За їх і не лише їх інформацією, нині усі експортні горіхові потоки спроваджуються лише через Херсонську митницю, не зважаючи на те, що, скажімо, подолянам вигідніше було б переправляти горіхи в Туреччину ближчим шляхом. І знову чому? А тому, відповідають свідущі люди, що горіхова монополія нині належить висуванцю Компартії, голові української митниці. І ця версія має під собою певні аргументи, якщо врахувати, які “відкати” потенційно дає ціна цього дефіцитного продукту. І якщо ця версія цілком вірогідна, то нашим комуністам можна позаздрити, бо вони мають шанс з горіхів давати на горіхи усім своїм політичним опонентам. Якщо ж ні, то хтось дуже добре гріє руки на цій горіховій монополії, бо горіхи — це не лише цінний продукт, а й стабільні надходження з тіньових бізнес-схем, які тут з’явилися.
В.Сівач
Фото Дмитра СВІДЕРСЬКОГО