На недавньому засіданні Кабміну Президент України Віктор Янукович заявив, що йому правоохоронці повідомили про те, що в країні йде мало не масова скупка зброї з метою організації збройних нападів на владу. Сказане з вуст глави держави, зрозуміло, викликало і відповідну реакцію в суспільстві, адже, даруйте, у подібних кабінетах, мабуть, чутками не користуються…
На недавньому засіданні Кабміну Президент України Віктор Янукович заявив, що йому правоохоронці повідомили про те, що в країні йде мало не масова скупка зброї з метою організації збройних нападів на владу. Сказане з вуст глави держави, зрозуміло, викликало і відповідну реакцію в суспільстві, адже, даруйте, у подібних кабінетах, мабуть, чутками не користуються. Словом, найближчим часом за цю інформацію, якщо вона має під собою основу, хтось повинен серйозно відповісти і у МВС, і в СБУ, адже перша особа держави не повинна повторювати публічно фантазії, які там народжуються. А те, що це фантазії наших правоохоронців, то в цьому, принаймні я, не сумніваюся. Бо якщо і є десь загроза неконтрольованого витоку зброї, то винуватців, як свідчать факти, слід шукати саме там. Ну, а щодо рівня озброєності у нашому суспільстві, то добре відомо, що стати власником зброї нині можуть дозволити собі небідні люди. І, скажу вам, у таких людей нині під виглядом захоплення мисливською зброєю зосереджені цілі арсенали. А візьміть, до прикладу, збройне оснащення охорони наших олігархів, охоронних фірм тощо, і ми побачимо, що “людина з рушницею” — це вже цілком звичне явище у нашому повсякденні. Хоча зрозуміло, що президентові доповіли про якісь таємні екстремістські групи, організації, які готують збройний переворот чи щось подібне. Пригадуєте, як за часів Леоніда Кучми наша СБУ розкрила у Чернігові організацію колишніх офіцерів, які готували нібито збройний переворот в країні, і що вийшло з цього блефу?
Хоча якщо подивитися на нинішню суспільно-політичну ситуацію в країні, то тут не до жартів, адже напруга у суспільстві насправді зашкалює. Тож якщо інформація, якою лякають главу держави правоохоронці, розрахована н а те, аби при потребі підняти “в ружо” наших силовиків, ввести в один прекрасний день комендантську годину чи військовий стан, аби нібито забезпечити спокій в країні, то завважу, що організатори подібного сценарію, видно, погано вчать історію, навіть нашу недавню. Шкода тільки, що подібні “страхи” Президента свідчать про інший діагноз нашій владі, яка, видно, починає жити у якійсь своїй віртуальній реальності, якщо вірити подібним версіям. Щоправда, градус суспільно-політичного кипіння в країні справді наростає і недавні події біля Верховної Ради чи, скажімо, букет квітів у лице міністру-українофобу можуть, направду, видатися лише квіточками, про що, зрештою, попереджають владу авторитетні політологи та соціологи. Ну, не можна вже далі розгойдувати так суспільного човна тиском на опозицію, арештами її лідерів, невмотивованими нібито реформаторськими діями, які постійно коригують мітинги протесту, бо все це, справді, не йде на користь, насамперед, соціальній стабільності в країні. Як, зрештою, не можна провокувати владі політичну екстрему, наступати на засадничі основи української державності, наші національні цінності — мову, історію, культуру, бо це обов’язково викликає спротив, який досі ще залишається у рамках законного протестного руху. Адже всі ці дії з боку влади нагадують гру з вогнем, бо у нашій країні нині чомусь постійно і болюче зачіпають якраз цей найпроблемніший гуманітарно-політичний нерв життя нації, яка донедавна ще сподівалася, що він вже ніколи її не потривожить так, як в минулі часи. Тож і Президентові, і владі є насправді чого остерігатися, хоча саме вони нині є тими озброєними і небезпечними для власного народу…