Вперше у новому сезоні Хмельницького обласного музично-драматичного театру імені Михайла Старицького зазвучало акторське слово з малої сцени. Так, минулої суботи тут було зіграно прем’єрну виставу “Він і Вона”.
Вперше у новому сезоні Хмельницького обласного музично-драматичного театру імені Михайла Старицького зазвучало акторське слово з малої сцени. Так, минулої суботи тут було зіграно прем’єрну виставу “Він і Вона”.
Психологічний етюд, такий жанр сценічної постановки, — дзеркало життя сімейної пари, любов якої дожила до срібного весілля. Саме за кілька годин до відзначення цієї знаменної дати з головними героями стаються метаморфози, які ледь не руйнують сімейної ідилії.
Різне буває у сімейному житті, але любові ніщо не на заваді, — мораль сценічної постановки, яка відома всім, але по-справжньому зрозуміла лише тим, хто відчув це почуття.
Лірику сцени примножувала музика, в унісон до кожного прояву почуттів головних героїв.
Сімейну пару на сцені зіграли заслужені артисти України Степан Бортнійчук та Лариса Курманова, котра є і режисером вистави.
Затишок сімейного гніздечка, вишукане вбрання подружжя, щирі слова компліментів, перше палке зізнання дружини Кіри та чоловіка Олега — усе нагадує спокій, штиль у родинному морі… Але раптово дружина знаходить записку, яка випадає з кишені чоловіка, — зізнання від іншої жінки. Враз між подружжям спалахує вогонь ревнощів, миттєвої ненависті. Як і у реальному житті під час сварок, на поверхню спливає весь сімейний бруд та образи, які довгий час лежали на дні душ двох люблячих сердець. Окрім допиту про жінку, яка кількома писаними словами спробувала розбити сімейну чашу, Кіра картає чоловіка за його постійну відсутність, довготривалі морські відрядження. Як гірко було їй одній під час відсутності чоловіка, як у розпачі і тузі вона ледь не померла без нього, як з’їдав їй душу сумнів, що її друга половинка не згадує її… Аби помститися за болючий ніж у самісіньке серце. Кіра верзе чоловіку різні нісенітниці, що теж йому зраджувала з коханням юності Славою тощо. Навзаєм чоловік ображає дружину низькими словами… Але поза всім цим у гніві відчувається пристрасть, і сварка, навпаки, підтверджує, що почуття між подружжям не згасло. Не даремно хтось зі східних мудреців казав, що найсвітлішою буває пора лише після заходу сонця. Отож провокаційний лист незрозумілого змісту від жінки-інкогніто лише підтверджує міць справжньої любові.
Вогонь образ на сцені втихомирює телефонний дзвінок від колег Олега, який віщує про неприємності на роботі. І гнівна дружина вмить перетворюється на надійного друга, підбадьорює коханого, прагне йому допомогти.
Кардіограма почуттів на сцені задала ритму серцям глядача, без зайвих спецефектів щирістю почуттів, справжністю емоцій актори підкуповують глядача. Синтез радості, ненависті, болю з присмаком солодкого кохання… — море почуттів, які режисер, зачерпнувши з реального життя, вилив на сцені. “Він і Вона” — вистава багатосимволічна. Так, Олегова професія моряка символізує безмежність, мінливість та велич почуттів у його родині. І там, де вирує море між Ним і Нею, зайві всі, і вгамувати шторми, і збурити штиль можуть лише Він і Вона, об’єднані міццю любові. Символічно навіть те, що дуетну сповідь подружжя зіграло на малій сцені, в реальному житті почуття яскравіші теж у атмосфері тет-а-тет, де їх прояву не заважає ніхто.
Наш кор.