Алея живих скульптур. Це ще одна подія, яка викликала у городян чималий ажіотаж. До 15 непорушних персонажів, які втілили кримські міми, городяни приглядалися, фотографували, а дехто навіть на дотик намагався перевірити, чи справді під вмілим гримом та костюмами “заховалися” живі люди?
Алея живих скульптур. Це ще одна подія, яка викликала у городян чималий ажіотаж. До 15 непорушних персонажів, які втілили кримські міми, городяни приглядалися, фотографували, а дехто навіть на дотик намагався перевірити, чи справді під вмілим гримом та костюмами “заховалися” живі люди?
Заснували театр при Кримському республіканському палаці культури подружжя Миколи та Анжели Барських три роки тому. Спочатку чоловік та жінка створити студію боді-арту, а трохи згодом почали займатися ще й цим видом мистецтва. За цей час вони встигли отримати немало гран-прі різних міжнародних конкурсів. Також театр є частим гостем на багатьох світських заходах.
Серед останніх — відкриття та закриття “Крим мюзік-фесту”, організатором якого є Алла Пугачова, московської театральної премії “Золота маска”…
“Поки що в нас розроблено більше семи десятків образів на різні теми: грецька, військова, побутова та інші. У ваше місто привезли так званий парковий варіант. Оскільки на вулиці прохолодно, героїв довелося одягнути, аби вони не дуже змерзли”, — розповідає директор театру Микола Барський.
Найдовший час, який доводилося простояти його підопічним, — п’ять годин. Для цього потрібні неабиякі підготовка та витримка. Саме тому в театрі працює лише молодь: школярі та студенти. У Хмельницькому заїжджі актори радували око лише дві години. Тоді як підготовка до виходу на люди тривала більше трьох.
“Фарби накладаються на спеціальну основу. Нею затушовують усе тіло, аби кольоровий шар краще лягав і швидше змивався. До речі, ми використовуємо особливий фарбовий покрив, розроблений за власним рецептом. Він не шкідливий, навпаки, допомагає при проблемній шкірі”, — ділиться тонкощами роботи Анжела Барська.
Ольга ЦИМБАЛЮК