Однією із найзнаковіших подій цьогорічного святкування Дня міста стала третя науково-краєзнавча конференція “Місто Хмельницький в контексті історії України”.
Однією із найзнаковіших подій цьогорічного святкування Дня міста стала третя науково-краєзнавча конференція “Місто Хмельницький в контексті історії України”.
Про значущість та високу професійність у підготовці конференції чи не найпереконливіше свідчить той факт, що її оргкомітет зумів видати напередодні її матеріали, що увійшли в поважний збірник, який увібрав в себе заявлені напередодні статті науковців-істориків, краєзнавців. Без перебільшення скажемо, що матеріали цього збірника стануть надійною підмогою всім, хто цікавиться історією Хмельницького та нашого краю загалом. Слід віддати належне і самій організації конференції, яка пройшла дуже змістовно, на високому організаційному рівні. Приємно вразило і її представництво, адже за честь взяти у ній участь вважали для себе провідні науковці-історики усіх вишів нашої області, ряд відомих вчених зі Львова, Чернівців, Вінниці. Заразом цю конференцію можна назвати і першою найсоліднішою презентацією краєзнавчої спільноти нашого краю у якості нещодавно створеної обласної організації Національної Спілки краєзнавців України, чому, зокрема, була присвячена і програмна доповідь голови цієї організації, відомого подільського вченого-історика Лева Баженова. Схвально зустріли учасники конференції виступ Хмельницького міського голови та, власне, головного її ініціатора Сергія Мельника. Не обійшлося на її початку і без почесних відзнак та нагород історикам, краєзнавцям, до речі, різних поколінь, від міської влади, Спілки краєзнавців. Мабуть, з огляду на те, що її матеріали вже побачили світ у збірнику, учасники змогли більше уваги зосередити більш вільному обміну думок під час своїх виступів і на своєму пленарному, і на секційних засіданнях.
Не без захоплення слухали учасники конференції виступ доктора історичних наук, відомого вченого-джерелознавця, професора Львівського національного університету Миколи Крикуна, чиї поради, безперечно, знадобляться багатьом краєзнавцям у подальшому вивченні історії рідного краю. Зацікавив багатьох і виступ нашого земляка, доктора історичних наук, професора Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича Петра Брицького та виступи інших науковців і краєзнавців.
Щодо певних зауважень до перебігу дискусії на конференції, то явно десонансно на ній, на наш погляд, звучав виступ кандидата богослов’я, священика УПЦ Московського патріархату Сергія Причишина, який у своїх висновках про історію Проскурівсько-Летичівського вікарства (1921-1932 рр.) не ховав свого упередження до римо-католицької церкви в наших краях і трактував відродження Української церкви у ті часи з устояних антиукраїнських позицій, які домінують у Московській патріархії. Думається, що і наголос на тому, аби подільські краєзнавці обов’язково входили у новостворену Спілку краєзнавців, що саме цей їх статус дає їм якісь незрозумілі преференції, що прозвучало, зокрема, у доповіді Лева Баженова, також є достатньо дискусійним і з огляду на радянський анархізм засад при створенні подібних творчих спілок, і з огляду на аргументи мотивації входження чи невходження у склад цієї Спілки.
Зрозуміло, що подібні заввачи аж ніяк не применшують значення цієї конференції у краєзнавчому русі нашого міста і краю, адже, по суті, вона стала етапною подією у його розвитку у масштабах нашої області.
М.Шевчук