Здається, святкування 20-річчя нашої Незалежності йде на користь нашій владі, в чому їй, видно, “допомогла” не лише опозиція. Першим приємно “здивував” Прем’єр Микола Азаров, який нібито на повному серйозі заявив, що Україна готова розірвати газові контракти з Росією, підписані ще за часів прем’єрства Юлії Тимошенко та президентства Віктора Ющенка, як такі, що є економічно необґрунтованими, та закликав усіх нас звернути більшу увагу на власні енергетичні резерви. Що тут скажеш?..
Здається, святкування 20-річчя нашої Незалежності йде на користь нашій владі, в чому їй, видно, “допомогла” не лише опозиція. Першим приємно “здивував” Прем’єр Микола Азаров, який нібито на повному серйозі заявив, що Україна готова розірвати газові контракти з Росією, підписані ще за часів прем’єрства Юлії Тимошенко та президентства Віктора Ющенка, як такі, що є економічно необґрунтованими, та закликав усіх нас звернути більшу увагу на власні енергетичні резерви. Що тут скажеш? Слушний висновок, але наскільки серйозно говорив про цю проблему Микола Янович покаже новий виток українсько-російських газових переговорів, бо Москва, як відомо, сльозам не вірить і не надто зважає на те, що за півтора року свого керування нашою країною нова влада, даруйте, лягла перед нею у відповідну позу аж до непристойності. Словом, подивимося, як Київ діятиме далі, враховуючи непоступливість Кремля, а те, що нам усім вже слід затискати енергетичні паски, зрозуміло давно.
Не менш обнадійливий сигнал на днях прозвучав і з села Пересопниця на Рівненщині, де на святкуванні 450-ліття української Першокниги вже Президент Віктор Янукович здійснив, як на мене, для себе особисто і для своєї команди майже “гуманітарну революцію”. Виявляється, Віктор Федорович добре знає, що наше Пересопницьке Євангеліє, на якому він присягав українському народові, ще в середині ХVI століття було написане тодішньою українською мовою. Незрозуміло тільки, чому наш Президент так “колінкує” перед Московським патріархатом, приймає перші благословення від глави цієї церкви патріарха Кіріла, церкви, яка з фанатичною впертістю навіть не визнає за українцями права на богослужіння рідною мовою й далі тих, хто молиться українською, називає розкольниками? Цікаво, чи так, як Президент, почав думати міністр освіти Дмитро Табачник, який також був у його святковому почті в Пересопниці й, мабуть, забув, що одним з укладачів нашої Першокниги був такий ненависний йому галичанин-лемко з Сянока, чернець Михайло Василевич?
Тож віднесемо ці сигнали з нашого владного Олімпу до позитиву нинішніх керманичів, які, здається, починають усвідомлювати, що Україна має свою історію, культуру й національні інтереси. Дивишся, якщо так далі піде й ієрархи нашої Української православної церкви Московського патріархату згадають про історію українського православія, яке, ой, як разюче відрізняється від його московсько-імперської подоби.
А чи не вважати ще одним подіб-ним сигналом “непокори” Москві від офіційного Києва той факт, що екс-генерал міліції Олексій Пукач у суді відверто заявив, що замовником вбивства журналіста Георгія Гонгадзе є екс-президент Леонід Кучма, якого нині Кремль нагородив високим орденом “За заслуги перед Вітчизною”. Якої? — це вже інше питання, а от те, що визнання його ролі у цьому злочині вже прозвучало, вочевидь засвідчує, що команда Віктора Януковича вирішила, мабуть, не надто церемонитися зі своїми колегами з Кремля.
Можливо, я надто перебільшую патріотичний зміст цих фактів й видаю бажане мною за дійсне, але хотілося б, щоб вони насправді засвідчили про якісь якісні зміни у політиці офіційного Києва. Дивишся, якщо у Москві далі не зрозуміють цих принципових сигналів, ми почуємо, скажімо, з вуст Президента заяву про відкликання Харківських угод? А чому б ні, хіба немає для цього підстав у нього та його команди? Принаймні, навіть згаданих фактів достатньо, аби у лавах українофобів, яких достатньо у середовищі нової влади, з’явилося сум’яття. Тож невже там почали розуміти те, що усі ми вже давно усвідомлюємо?..