Якось призабулося, що якраз на Спаса двадцять літ тому відбувся відомий заколот “гекачепістів”, що зрештою здетонував по всьому СРСР й спричинив “парад незалежностей”, в якому голос України у розвалі комуністичної імперії був вирішальним. Та нині, згадуючи ці події, задумуюся над тим, чому нам не вдалося ні тоді, ні донині посунути від влади в своїй країні колишню компартійну номенклатуру, яка у серпні 1991-го обійшлася лише легким переляком. Не буду стверджувати, що усі наші нинішні біди сталися через цю причину, але в тому, що ця номенклатурна “братія” стала великим гальмом української державності, переконаний. Як нині очистити наші владні авгієві стайні від цього баласту навіть важко уявити. Тож, святкуючи 20-річчя Дня Незалежності, пам’ятаймо і про “привіт” від гекачепістів…
В.Біленко, м. Хмельницький
