31 липня виповнюється 125 років з дня народження видатного художника ХХ століття Георгія Верейського (1886-1962), дійсного члена Академії мистецтв СРСР, лауреата Державної премії, заслуженого діяча мистецтв, народного художника Російської Федерації.
31 липня виповнюється 125 років з дня народження видатного художника ХХ століття Георгія Верейського (1886-1962), дійсного члена Академії мистецтв СРСР, лауреата Державної премії, заслуженого діяча мистецтв, народного художника Російської Федерації.
Народився Георгій Семенович у Проскурові, тут минули його дитячі роки, але творча діяльність митця пов’язана з Петербургом-Ленінградом, де він оселився 1911 року. Широкому загалу він став відомим головним чином як художник-графік. І саме графічні твори, виконані в різних техніках, складають основну частину меморіального фонду Верейського в колекції нашого обласного художнього музею і постійно експонуються в одному з його залів. Популяризацію цього доробку має на меті і серія видань з репродукціями графічних творів митця. Так, п’ять років тому вийшов друком комплект великоформатних листівок з репродукціями офортів. Цьогоріч, з нагоди ювілею, музей видав листівки, що відтворюють літографічні портрети колег Георгія Верейського — живописців, скульпторів, графіків. Більшість з них творили в жорстких рамках соціалістичного реалізму, але це були справжні майстри, чиї імена залишилися в історії образотворчого мистецтва, як і ім’я самого Верейського.
Презентація останнього видання відбудеться 29 липня під час відкриття ювілейної виставки митця, що представляє менш відому, живописну частину його доробку. Для експозиції відібрано 23 полотна з музейної колекції. Серед них — портрети натурників, зроблені під час його навчання в харківській художній студії відомого українського пейзажиста Є.Є.Шрейдера (до Харкова родина Верейських переїхала з Проскурова 1895 року). До цього ж періоду належить етюд до портрета матері. Його завершений варіант був оприлюднений на першій у житті 18-річного юнака “Весняній художній виставці” у Харкові 1904 року. Робота привернула увагу глядачів й була схвально прийнята критикою.
З великою любов’ю і теплотою написані інші портрети рідних та близьких майстра: батька, бабусі, сина Ореста, який також став відомим художником-графіком, ілюстратором численних літературних творів. Одне з кращих полотен Георгія Семеновича в нашій збірці — “Портрет сестри” (на фото). Неоніла Семенівна Верейська, в заміжжі Герасимова, — заслужена артистка РРФСР, пішла з життя в кінці 1930-х років. На полотні вона навіки залишилася молодою: жінка з пишним каштановим волоссям, з прямим поглядом темних очей, так схожих на братові…
З часом саме портрет став улюбленим жанром художника. І вже в цих ранніх роботах проглядаються риси, що стануть характерними для всієї творчості Верейського: психологізм, бажання розкрити високі моральні чесноти людини.
Цікавим різновидом портретного жанру є портрет в інтер’єрі. До нього належать декілька полотен: “На кухні”, “Вечірній інтер’єр”, “За читанням”. Ненав’язливо, делікатно показує в них художник спорідненість людини та її оточення.
В експозиції представлені також картини природи, урбаністичні пейзажі (зокрема, види з вікна художника), яскраві натюрморти.
Отже, все розмаїття жанрових зацікавлень майстра, що втілилося передовсім у графіці, знайшло відображення і в його живописі. Виставка свідчить, що полотна Георгія Верейського, як і вся його творчість, позначені особистісним поглядом на дійсність та власною художньою мовою.
Галина Козловська