Позаду навчальний рік. В освітніх закладах вручили атестати і дипломи, які мають стати для молодих людей перепусткою у професійне життя. Проте нерідко, зневірившись у самостійному пошуку роботи, вони через місяць-два звертаються до центрів зайнятості за соціальним захистом держави. Наскільки така тенденція є загрозливою для вітчизняної економіки і що робить служба зайнятості, аби допомогти молоді? Про це розмова з директором Хмельницького міського центру зайнятості Тетяною Мехедою.
Позаду навчальний рік. В освітніх закладах вручили атестати і дипломи, які мають стати для молодих людей перепусткою у професійне життя. Проте нерідко, зневірившись у самостійному пошуку роботи, вони через місяць-два звертаються до центрів зайнятості за соціальним захистом держави. Наскільки така тенденція є загрозливою для вітчизняної економіки і що робить служба зайнятості, аби допомогти молоді? Про це розмова з директором Хмельницького міського центру зайнятості Тетяною Мехедою.
— Тетяно Романівно, проблема молодіжного безробіття не нова. Напевне, мають змінюватись і підходи до її вирішення. Чи є вони інноваційними?
— В умовах жорсткої конкуренції на сучасному ринку праці найважливішим пріоритетом соціальної політики держави є збереження трудового потенціалу та соціальний захист населення від безробіття, особливо тих, хто не здатний на рівних конкурувати на ринку праці. Це насамперед молодь. Серед незайнятих трудовою діяльністю осіб, які є клієнтами державної служби зайнятості, 60% — молодь. Загалом же в січні-червні 2011 року на обліку в службі зайнятості перебували 2200 незайнятих громадян віком до 35 років.
Однак ми маємо й позитивні зрушення. Зокрема, за останні кілька років кількість працевлаштованих за сприяння державної служби зайнятості молодих осіб невпинно збільшується. Якщо в 2009 році їх нараховувалося 1291, то торік — 1339. А за І півріччя цього року вже маємо цифру 1400. Сьогодні для сприяння працевлаштування молодих людей служба зайнятості використовує різні механізми. Крім надання допомоги у підборі роботи, молоді люди безкоштовно отримують проф-інформаційні та профконсультаційні послуги щодо вибору професії з урахуванням потреб регіонального ринку праці, залучаються до участі у різних семінарах та ярмарках вакансій, що проводяться службою зайнятості, навчаються складанню резюме тощо. До речі, перелік професій, за якими проходять навчання, постійно розширюється і нині перевищує 80 професій та спеціальностей. Окрім того, для молоді на підприємствах, в установах і організаціях бронюються спеціальні робочі місця, на які торік було працевлаштовано 158 молодих осіб.
Уряд своєю постановою від 14 липня 2010 року №577 значно розширив перелік професій, за якими роботодавцям може надаватися дотація для забезпечення молоді першим робочим місцем: із 7 робітничих професій до 24 та з 3 спеціальностей до 33. Це саме ті професії та спеціальності, за якими випускники найчастіше звертаються до служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. Ця постанова підвищила зацікавленість роботодавців у працевлаштуванні випускників вищих та професійно-технічних закладів освіти, а також гарантує їм зайнятість протягом двох років. Скажімо, у 2010 році на робочих місцях з виплатою дотації працювало 17 молодих осіб.
— А що робиться для того, аби ще зі шкільної лави спрямовувати вибір учнів на здобуття такого фаху, який гарантовано буде затребуваний на ринку праці?
— Працівники служби зайнятості усвідомлюють, що сучасні реалії українського ринку праці вимагають превентивних заходів профорієнтації, спрямованих на підростаюче покоління. Саме ці кроки у перспективі допоможуть нам пом’якшити вплив таких проблем, як професійно-кваліфікаційний дисбаланс на ринку праці, наслідки трудової міграції і демографічної кризи, а також зробити максимально комфортним вихід молоді на ринок праці, звести до мінімуму незатребуваність молодих фахівців, закласти фундамент їх майбутньої професійної успішності.
Перш за все, ми робимо акцент на профорієнтаційну роботу серед учнівської молоді. Це своєрідний запобіжник, який сприятиме зменшенню професійно-кваліфікаційного дисбалансу на ринку праці. Ми працюємо за комплексною профорієнтаційною програмою. Одна з її складових — профорієнтаційні щоденники для учнів 7-10 класів, які цьогоріч отримають учні всіх шкіл нашого міста. Профорієнтаційний діловий щоденник школяра — спільний проект служби зайнятості і Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, який навчає підлітків адекватно оцінювати себе, свої здібності і можливості, допомагає шляхом тестування перевірити свою здатність до тієї або іншої професії, сфери діяльності. Інформація у щоденнику викладена легкою та доступною мовою, містить елементи розважальних та інтерактивних творчих завдань.
Здавалося б, наші профорієнтаційні інновації спрямовані насамперед на дітей шкільного віку. Але не потрібно забувати, що сьогоднішні школярі — це не лише завтрашні фахівці, але і й майбутні роботодавці. Тому ми хочемо отримати незабаром не лише висококваліфікованих працівників у необхідних для країни галузях, але й покоління соціально відповідальних роботодавців.
Окрім того, важливе місце у щоденнику відведено темі легалізації зайнятості, яка є актуальною проблемою ринку праці. У щоденнику популярно пояснюється, чому слід уникати нелегальної роботи, даються поради, як відрізнити легальну роботу від нелегальної.
На якісно новому рівні проводити профорієнтаційну роботу з молоддю також дозволяє проект державної служби зайнятості програмно-апаратний комплекс “Профорієнтаційний термінал”, який запроваджений у 33 школах міста. Він спрямований на підвищення рівня доступності, мобільності, гнучкості та привабливості профорієнтаційних послуг для молоді. “Профорієнтаційні термінали” активно використовуються для проведення профорієнтаційних зустрічей, уроків, диспутів та дискусій, брейн-рингів, конкурсів, досліджень, ігор, класних годин з елементами тренінгу, а також семінарів для батьків та педагогів. Вони користуються великою популярністю серед учнів.
— Яка нині ситуація на ринку праці?
— Завдяки співпраці з роботодавцями, органами влади та іншими соціальними партнерами, а також плановості та системності в роботі рівень реєстрованого безробіття по місту з 0,7% за 2010 рік зменшився у 2011 році до 0,68% і на даний час є сталим і на 1,8% менший обласного. Тішить і те, що скорочуються масштаби вимушеної неповної зайнятості. У І півріччі цього року чисельність осіб, які знаходилися в адміністративних відпустках з ініціативи адміністрацій, зменшилася вдвічі. Протягом січня-червня роботодавці зареєстрували у службі зайнятості майже 2,5 тисячі вакансій, з яких 85% були вкомплектовані.
— Тобто не всі вакансії залишаються незатребуваними. Які ж причини гальмують процес їх заповнення?
— Їх чимало. Укомплектування вакансій ускладнюється через невідповідність професійного рівня безробітних вимогам роботодавців. Але чи ненайвагоміший чинник — низький розмір запропонованої заробітної плати. Майже у третині вакансій розмір запропонованої заробітної плати був нижчим за прожитковий мінімум, а ось заробітна плата, вища за середню, пропонувалася лише у 6% вакансій.
Аби бути конкурентоздатним на ринку праці, аби вписатися в нього і мати успішну трудову біографію, сьогодні необхідно, по-перше, обрати професію, яка затребувана на ринку праці, по-друге, стати справжнім професіоналом у своїй справі, що передбачає готовність до постійного розвитку та самовдосконалення.