Одними з тих, хто пішов у розвідку секретів якісного навчання, стали творці столичного журналу соціальної критики “Спільне”. Презентація його третього номера, присвяченого саме освітнім проблемам, відбулася у монотеатрі “Кут”.
“Питання освіти викликає дедалі більше суспільного резонансу, примушує кожного знайти певну позицію і відстоювати її. В Україні цьому посприяв галас навколо особи міністра Табачника, але невдовзі наголос на “українофобії” змінився широкомасштабними протестами студентів та вчителів, які висувають конкретні соціальні та системні вимоги. На Заході студенти вже кілька років чинять опір неоліберальним реформам, через які університет стає дедалі більш подібним на бізнес-корпорацію.
Одними з тих, хто пішов у розвідку секретів якісного навчання, стали творці столичного журналу соціальної критики “Спільне”. Презентація його третього номера, присвяченого саме освітнім проблемам, відбулася у монотеатрі “Кут”.
“Питання освіти викликає дедалі більше суспільного резонансу, примушує кожного знайти певну позицію і відстоювати її. В Україні цьому посприяв галас навколо особи міністра Табачника, але невдовзі наголос на “українофобії” змінився широкомасштабними протестами студентів та вчителів, які висувають конкретні соціальні та системні вимоги. На Заході студенти вже кілька років чинять опір неоліберальним реформам, через які університет стає дедалі більш подібним на бізнес-корпорацію.
Освітні інституції змінюються вже давно, але тривалий час ніхто не хотів цього помічати — на це жаліється, зокрема, Крейґ Калхун, чия стаття відкриває випуск журналу “Спільне”. Трансформація університету відбулась поступово і далеко не завжди можна було передбачити наслідки змін. Хороші, на перший погляд, наміри — патентування результатів досліджень, студентська мобільність — обернулись протоптуванням стежок для злиття освіти і бізнесу, на користь останнього, безумовно. Не всі зміни, що стались, можна звести до загальників на зразок “комерціалізація” чи “корпоратизація”, але саме ці два слова чи не найкраще вказують на панівні тенденції. Деякі заклади успішно “глобалізуються” цілком у стилі транснаціональних корпорацій: це засвідчує приклад Нью-Йоркського університету, описаний Ендрю Россом”, — йдеться у передмові до третього випуску видання.
Саме в такому розповідному ключі відбулася презентація журналу у нашому місті, яку провели редакторка Анастасія Рябчук та дописувач Віталій Атанасов. Під час ознайомлення присутніх з розділами видання та проблемами освіти учасники зібрання висловлювали і свою думку щодо них. Видавцям адресувались і похвала, і критика. Зокрема, як докір, звучало те, що у виданні не достатньо розкрита одна з нагальних проблем сучасної освіти — корупція, хабарництво. На що Віталій Атанасов зауважив: “Підбірка матеріалів нашого випуску про освіту не є вичерпною. Але ми намагалися привернути увагу до різних аспектів освітньої проблематики і показати різні критичні підходи до неї. В будь-якому випадку аналіз освіти є одним з пріоритетних для журналу “Спільне”, отже, якщо хмельничани мають бажання долучитися до розробки теми — ми завжди відкриті до співпраці”.
Те, що “Спільне” — видання готове до співпраці, підтвердило й те, що перед його презентацією кияни і хмельницька молодіжна громадська організація “Діти Кризи” обговорили питання, пов’язані з роботою соціологічної лабораторії — підрозділу Вуличного університету, що діє у нашому місті і про який уже йшлося в нашій газеті. Кияни радо дали цінні поради для розвитку цього проекту та націлили на вивчення досвіду роботи американських дослідників.
Але, як кажуть, краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Усіх, кого зацікавив журнал, зможе знайти його у книгарні-кав’ярні “Кут” та на сайті http://commons.com.ua
Ірина САЛІЙ