Соціум

Любов Ярмолюк: “Ми хочемо, аби люди знали правду…”

Нещодавно ініціативна група обласної організації Всеукраїнської профспілки торгівлі випустила у світ листівку, програмним слоганом якої стали питання “Ви ще працюєте? Тоді ми йдемо до вас, або Чому такі малі пенсії та зарплати?”. Що спонукало до випуску листівки? — це запитання ми адресували заступнику голови цієї профспілки в нашій області, відомому громадському діячеві Любові Ярмолюк.

Нещодавно ініціативна група обласної організації Всеукраїнської профспілки торгівлі випустила у світ листівку, програмним слоганом якої стали питання “Ви ще працюєте? Тоді ми йдемо до вас, або Чому такі малі пенсії та зарплати?”. Що спонукало до випуску листівки? — це запитання ми адресували заступнику голови цієї профспілки в нашій області, відомому громадському діячеві Любові Ярмолюк.

— Ми хочемо, щоб люди знали правду, — пояснила Любов Петрівна, — про своє життя, ситуацію в країні не з бравурних рапортів представників влади, а на основі об’єктивного аналізу реальних показників нашого добробуту та перспектив стану справ у державі. Як бачите з нашої аналітики, ці показники невтішні.

— До речі, з владних структур якось спробували відреагувати на вашу листівку публічно?
— Поки що ні, хоч дуже хотілося б, щоб хтось у владі спробував з нами посперечатися. Бо все, що нині відбувається в країні, нагадує анекдот про те, що прожитковий мінімум у нас визначають люди з максимальним прожитковим “мінімумом”. Як-от реформатор Сергій Тігіпко, який з розумним виглядом розповідає про пенсійну реформу, хоч сам ніколи і ні за яку ціну не буде жити за її стандартами, адже належить до тієї категорії громадян, як зазначено у нашій листівці, мільйонерів, що забезпечує пенсії лише семи пенсіонерів з мінімальною пенсією з кожного свого заробленого мільйона. До речі, у подібній пропорції наймані працівники та підприємці, заробивши сукупно мільйон, утримують 442 таких пенсіонери.

Хочу звернути вашу увагу на ще одну принципову тезу з нашої листівки, коли ми наголошуємо, що згідно з чинним законодавством до Пенсійного фонду з кожної тисячі гривень зарплати чи доходів підприємців наймані працівники відраховують 332 гривні, а от наші мільйонери — по 6 гривень, а мільярдери — по 0,01 гривні, тобто по 1 копійці. Мабуть, цікаво буде дізнатися про те, аби забезпечити пенсію екс-голові Нацбанку Стельмаху у 130 тисяч гривень на місяць повинен працювати 391 підприємець або більше 6500 вчителів, лікарів, військовослужбовців.

Ці несправедливі диспропорції соціального стану наших громадян нині закладені у податкове і пенсійне законодавство і вони надалі тільки поглиблять прірву між багатими і бідними в країні, завважте, тими багатими, які загалом нажили свої статки корупційним шляхом і не хочуть жити за правилами цивілізованих суспільств.

— Але ж нова влада декларує постійно свій реформаторський курс. Он, і Пенсійна реформа на часі, Податковий кодекс прийнято і доповнюється, на черзі Митний, Житловий кодекси, інші законодавчі ініціативи.
— Мабуть, досить згадати, що приніс у наше життя, зокрема у діяльність підприємців, Податковий кодекс, щоб зрозуміти, що реальних реформ у країні годі очікувати. Підприємництво знову вертається в “тінь”, зубожіння більшості населення країни стало фактом нашого повсякденного життя, а міф про професіоналізм нової влади перетворився в чергову ілюзію, до речі, в яку у свій час повірило немало хмельницьких підприємців.

— Який вихід бачите?
— Повторюсь: навчитися говорити правду, якою б гіркою вона не була. А то подивлюся нині на деякі наші офіційні видання і здається, що знову потрапила у радянське минуле. За часів брежнєвщини був популярний анекдот, коли генсек просив зашторити вікна свого вагона, аби створити ілюзію руху поїзда. Поясність, для чого подібна ілюзія і віртуальна дійсність нам сьогодні й за кого нас з вами хочуть тримати?..

Розмовляв В.Сівач
Фото з архіву редакції

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *