Півстолітній ювілей встановлення Республіканської премії імені Т.Г.Шевченка відзначає цього року славна плеяда української інтелігенції.
Півстолітній ювілей встановлення Республіканської премії імені Т.Г.Шевченка відзначає цього року славна плеяда української інтелігенції.
У рік відзначення 100-річчя з дня смерті Тараса Шевченка було видано ряд урядових постанов з вшанування пам’яті українського генія, серед яких Постанова Ради Міністрів УРСР “Про встановлення щорічних Республіканських премій імені Т.Г.Шевченка”. З того часу премії присуджуються за високохудожні твори літератури, мистецтва, музики, театру, кіно, журналістики, які високо оцінені українською громадою. Визначенню імен лауреатів передують широке обговорення і популяризація творів та їх авторів на радіо, телебаченні, в пресі, на мистецьких виставках. За 50 років існування цієї найвищої державної нагороди її було удостоєно більше 600 осіб і колективів, чий внесок в українську культуру є, без перебільшення, неоціненним.
Уже кілька років поспіль церемонія вручення лауреатам Національної премії України імені Т.Г.Шевченка відбувається 9 березня, в день народження Тараса Шевченка, на Чернечій (Тарасовій) горі в Каневі. І це надзвичайно символічно, адже найвища нагорода — Національна премія України названа іменем Тараса Шевченка.
Цього року лауреати на Тарасовій горі збиралися двічі: 9 березня в день вручення нагород лауреатам 2010 року та 6 червня в рамках відзначення півстолітнього ювілею з дня встановлення Шевченківської премії. Для лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка були організовані урочисте засідання та концерт у Києві, але кульмінацією стала поїздка до Канева. 20 лауреатів, яким найвища нагорода була вручена в різні роки, представники різних регіонів України прийшли на могилу Великого Кобзаря, щоб тихо помолитися….
Поклавши вінок та квіти до могили Великого Тараса, учасники урочистостей заспівали пісню. Над горою лилися чисті, гармонійні голоси сестер Марії та Ніни Байко, лауреатів Державної премії України імені Т.Г.Шевченка (1976), підтримані присутніми. Продовжив імпровізований концерт кобзар з Чернігівщини Василь Нечепа (лауреат 2006 року). Уклонилися пам’яті поета, віддані заповітам Тараса Шевченка, справжні українці — відомий мистецтвознавець, музеєзнавець, Герой України Борис Возницький (лауреат 2009 року), знаний журналіст, фотохудожник Василь Пилип’юк (лауреат 1993 року), письменник, публіцист, мистецтвознавець, Ярема Гоян (лауреат 1993 року); поет Степан Сапеляк (лауреат 1993 року), актор з Рівненщини Володимир Петрів (лауреат 2008 року), народна артистка України, актриса Лариса Зінченко-Білак, українська співачка, заслужена артистка України Галина Тельнюк та інші.
Далі на гостей чекала ще одна мистецька подія — відкриття виставки “Шевченкіана Євгена Безніска”, художника, лауреата Національної премії 2006 року, родом зі Львова Євгена Безніска. У виставковому залі музею Тараса Шевченка експонуються 72 пастелі, які поєднані в 10 серій, за мотивами творів Тараса Шевченка. Минулого року Євген Безніско відвідав з родиною Канів, могилу Тараса Шевченка. Повернувшись додому, перечитав “Кобзаря”, знову пережив життя шевченкових героїв. За рік створив більше 200 пастелей, які в рік відзначення 150-річчя з дня повернення поета в Україну були представлені в музеї “Бойківщина” (м. Самбір), Національному заповіднику “Давній Галич”, у залі Національного академічного українського театру ім. М.Заньковецької під час прем’єри вистави “Невольник”, у залах Посольства України в Грецькій Республіці (Афіни), тепер — у Каневі.
Виставка на Тарасовій горі — це важлива подія для кожного художника. У Книзі вражень музею митець записав: “На цій святій землі, на цьому осяйному і сумному місці я не вперше. Але тепер я не можу прийти до тями, не можу висловити почуття, не можу висловити словами ту радість і сум — сум за найбільшим генієм нашого краю, а радість, що в цьому намоленому місці експонуються мої труди. Це невелика частина мого доробку в шану Кобзарю. Дякую вам, трударі славного музею, дякую Долі і тобі, Батьку, тобі, Тарасе”.
Урочистості закінчилися, а на могилі Тараса Шевченка — схилені в молитві за Україну прочани…
Тетяна МАЦІЄВСЬКА, старший науковий співробітник Шевченківського національного заповідника м. Канів
На фото: подружжя Безнісків під час відкриття виставки