Простори поезії — безмежні. Здавалося б, що нового може вигадати сучасник, коли до нього вже сказано стільки високих слів, коли у світі є стільки маститих володарів пера?! Але кожне наступне покоління народжує свої таланти. До того ж поезія не має чітких правил, а тому нові, не схожі на попередні, принципи цього мистецтва може побудувати кожен. І кожен поетичний відбиток душі автора знаходить своїх прихильників.
Простори поезії — безмежні. Здавалося б, що нового може вигадати сучасник, коли до нього вже сказано стільки високих слів, коли у світі є стільки маститих володарів пера?! Але кожне наступне покоління народжує свої таланти. До того ж поезія не має чітких правил, а тому нові, не схожі на попередні, принципи цього мистецтва може побудувати кожен. І кожен поетичний відбиток душі автора знаходить своїх прихильників.
Нині більшає кількість шанувальників молодого ужгородського поета Валентина Кузана. Презентувавши свою першу літературну збірку “Щось” у кількох містах країни, він причарував слухача щирістю своїх творів. Відрадно, що й хмельничани мали нагоду насолодитися лірикою поета. Нетрадиційна презентація в рамках всеукраїнського туру автора “Друга година ночі” відбулась у монотеатрі “Кут”. Така назва туру пов’язана з періодом доби, коли найчастіше Валентин Кузан писав свої вірші. Відповідала назві туру й атмосфера презентації. У затемненій залі монотеатру горіли свічки, у їх мерехтливому світлі ледь виднілася постать поета, який тихим чуттєвим читанням декламував свою поезію. Слухачі одразу відчули затишок, що таївся у кожному реченні представлених віршів. Тим, хто любить читати чи писати вірші, добре відомо, що особливо проникливо відчуваєш їх у темені, під ковдрою, коли писані на папері одкровення освітлює ліхтарик чи вогник екрана мобільного. Ефекту мрійливого усамітнення, а тому і щирішого духу поезії, вдалося досягти організаторам презентаційного туру. Та головне не в тому, як подане поетичне слово, а які глибина і шир криються в ньому. Важливо, щоб поезія була схожою на загадку, яку хочеться розгадати у суті віршів. Така загадка є у віршах Валентина Кузана. Він не присвячує своїх творів глобальним проблемам людства, не насичує їх фантастичними героями, але від цього вони не менш значимі, інтригують і зачіпають душу. Про тонку павутину між світом зовнішнім і внутрішнім пише автор. Його збірка — бачення реалій крізь призму кохання, захоплення чимось чи розчарування у чомусь. Більшість поезій поета — інтимна лірика, яка ніяк не схожа на популярну нині соромітську літературу. Зізнається у почуттях до коханої він особливо тепло, без надміру пафосу. Саме рівність високого і реального — одна з головних принад збірки. Про таїну назви “Щось” автор розповідає у передмові, отим “щось” він називає багато речей, відчуттів і чуттів. Я б назвала таємниче “щось” із обкладинки презентованої збірки родзинкою творчості автора. Оте “щось”, вабить до авторського слова, що вирізняє його з-поміж широкого простору сучасної літератури. Сам автор називає свої вірші верлібрами. “До моєї збірки увійшли твори, написані за останніх п’ять років. У них — шал студентства, романтика… Хоча в загальному настрій поезій ліричний, є у збірці й іронічні, самоіронічні, сатиричні твори. Вірш “Друга година ночі”, на честь якого названо гастрольний проект, досить символічний, головними символами у ньому є цифри два і три, це може зрозуміти той, хто прочитає твір”, — розповідає автор.
Презентаційний проект запалив не тільки зірку-поета, а й зірку-музиканта. Так підсилив звучання віршів товариш Валентина Кузана — молодий талановитий музикант Дмитро Павлов. Його музикальної снаги вистачає на володіння багатьма інструментами. У своєму місті він є організатором наймасовіших музичних проектів. Зокрема, “Pink floyd tribute show” — захід, створений ужгородськими андеграундськими музикантами. На літо 2011-го Дмитро Павлов готує проект “Secrets of mu-sic world”, у якому візьмуть участь 18 музикантів і четверо акторів, також проводяться зйомки однойменного короткометражного фільму за його режисурою. Композитор є лауреатом багатьох музичних фестивалів, зокрема “Червоної рути”. Тож його, без перебільшення, прекрасна музика доповнила вірші зі збірки “Щось” ще більшою глибиною.
Не пошкодували ті, хто прийшли на чергове мистецьке шоу, адже творчий дует Валентина Кузана та Дмитра Павлова — справжнє сузір’я на небосхилі молодих талантів.
Ірина САЛІЙ