Соціум

Чи уникнемо лихоманки з іншими, крім гречки, продуктами?

Українці звикли до дефіциту, в тому числі й продуктового. Був він у так звані застойні радянські часи, нагадав про себе і нині. Як правило, дефіцит породжує підняття цін. Тож народ поспішає створити запаси. Торік, скажімо, ми масово скупляли сіль, потім цукор. Цього року, починаючи з січня, стали запасатися гречкою.

Українці звикли до дефіциту, в тому числі й продуктового. Був він у так звані застойні радянські часи, нагадав про себе і нині. Як правило, дефіцит породжує підняття цін. Тож народ поспішає створити запаси. Торік, скажімо, ми масово скупляли сіль, потім цукор. Цього року, починаючи з січня, стали запасатися гречкою.

“Гречана” тема стала подією мало не національного масштабу, коли в січні ціна на гречану крупу побила всі рекорди. Паралельно ріс і попит населення. Складалося враження, що навіть ті, хто раніше не вважав гречку своїм улюбленим продуктом, раптово відчули до неї пристрасть. Хоча в даному випадку людей звинувачувати марно, адже вони неодноразово переживали подібну ситуацію. Через місяць після ажіотажу з гречкою уряд країни спробував вплинути на ситуацію. Але потуги урядовців стабілізувати ціну на рівні 14 гривень за кілограм виявилися марними. На столичних ринках за кілограм гречки досі правлять до 30 гривень, а на полицях багатьох супермаркетів і магазинів крупа взагалі відсутня. У нашому місті ринкова ціна на гречану крупу зупинилася на позначці 19 гривень за кілограм, подрібнену гречку продають по 15 гривень, а в в магазинах цієї крупи також майже немає.

Найпершу причину дефіциту гречки урядовці пояснюють зменшенням виробництва цієї культури в Україні. В 2010 році, скажімо, її зібрано лише 133 тисячі тонн, коли у 2009 році її мали на 50 тисяч тонн більше. В той же час загальний обсяг споживання складає 140-150 тисяч тонн. Отже, між виробництвом і споживанням не така вже й велика прірва. Виникають запитання: куди поділася гречка і кому вигідний гречаний ажіотаж? Чутки ходять різні. Одна з них — змова виробників та продавців. Інша, що запаси української гречки таємно імпортувалися в сусідню Росію, яка також потерпає від дефіциту цього продукту. Все можливо, адже наразі відомо, що Росія забракувала партію гречки, яка надійшла з Китаю. Знайома продавець на продовольчому ринку якось у розмові висловила свої сумніви щодо китайської гречки, яку от-от обіцяють в Україну завезти з Піднебесної. “Не знаю, чи будуть чужу крупу купувати так як нашу, українську! Кажуть, росіяни китайської не захотіли, бо вона шкідлива… Люди роблять запаси з вітчизняної гречки, незважаючи на те, що коштує по 19 гривень за кілограм…”. Справді, китайської гречки в продажу ще немає, а негативної інформації про неї ми встигли наслухалися вдосталь. Зрештою, й міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк попередив, що закуплена у Китаї гречка відрізнятиметься від тієї, до якої звикли українці, тому що це інші сорти. Навряд чи зможемо вдосталь наїстися китайської гречки, навіть за умови, що вона буде хорошої якості. Адже гречку Україна закуповує в Китаї не для того, аби покрити її дефіцит, а щоб знизити ціни на українському ринку. Уряд обіцяє встановити ціну за кілограм 14 гривень. А аналітики вже порахували, що на кожного українця заморської крупи припаде аж по… 250 грамів. Та й ціна продукту, навіть у 14 гривень, не буде досяжна малозабезпеченому українцю. Щоправда, наша обласна влада в особі голови ОДА Василя Ядухи запевняє, що на Хмельниччині третій в Україні запас гречки — 4 тисячі тонн, а ще цьогоріч її посіви, порівняно з попереднім роком, будуть розширені. Та тільки невідомо, як будуть діяти сільгоспвиробники. Чи захочуть вони, аби вирощеною в непростих умовах гречкою, неринковими методами розпоряджалася держава? Щоправда, Прем’єр-міністр Микола Азаров налаштований рішуче й пообіцяв з нового врожаю закласти в Держрезерв приблизно 50 тисяч тонн гречки. Але й від цього нам радості мало. Адже шановний Микола Янович аж ніяк не пообіцяв українцям уникнення лихоманки з іншими продуктами. Скажімо, борошном, яке вже зросло в ціні, іншими крупами, олією, молокопродуктами тощо. На кого надіятися люду в умовах інфляції та повального зростання цін, якщо навіть спроби уряду вплинути на ситуацію з гречкою зазнали невдачі?

Вікторія СТАНДРІЙЧУК

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *