Що рятує Україну в роки негоди? Незламний патріотичний дух, відчуття єдності з народом, жертовність, милосердя. Усе це поєднав у собі українець, музикант, волонтер Віктор Шайда. Не боячись свисту куль над головою, він був на війні з перших її днів із 2014 року. Не строчив із кулемета у ворогів, співав. Вогненною піснею, яка увібрала весь багатолітній спротив українців проти гноблення й приниження, надихав серця наших захисників у зоні АТО/ООС. І від того вони втрачали страх, дужче відчували свій священний обовʼязок боронити Україну. Адже кордони, які відстояли наші діди-прадіди, віддати окупанту — гріх і сором.
Віктор Шайда — професійний музикант, соліст оркестру Головного управління поліції області з понад двадцятирічним стажем, шість років очільник цього колективу. Коли розпочалася Революція Гідності, війна на сході країни, його мистецтво стало волонтерством. У місті став лідером волонтерського угрупування артистів мистецька сотня “Гайдамаки”.
“Бо в лиху годину не потрібно сидіти і критикувати події по телевізору. Слід допомагати, як не взявши зброю до рук, то морально. Ми, хмельницькі співаки, вирішили підіймати національний дух піснею”, — зазначає музикант.
Каже, то нині модно називати добродіїв волонтерами, вони ж вважали себе просто командою однодумців, які хотіли підтримати бійців.
“Я — переконаний українець, вважаю себе націоналістом, хоч не належу до націоналістичних організацій чи партій, які діють в Україні. Маю чимало однодумців у Добровольчому Українському Корпусі, “Правому секторі”. Себе ж долучив лише до добровольчого, волонтерського руху. Він мені найближчий зі всіх політичних і суспільних ідей, які нині є в Україні”, — каже Віктор Шайда.
З початку війни в гарячих точках в складі мистецької сотні “Гайдамаки” відбули сотні благодійних концертів. За два з половиною роки побували майже в усіх окупованих містах та селах. Виступали в Будинках культури, у військових штабах, шпиталях, дятячих будинках… З часом артисти мистецької сотні з Хмельницького возили на схід не лише пісню й музику, а й усе необхідне: теплий одяг, питну воду, харчі, бронежилети.
У складі мистецької сотні “Гайдамаки” Віктор Шайда організовував благодійні акції на центральних вулицях Хмельницького. Збирали кошти, купували необхідне і везли на війну. Доставляли вантаж у бойові підрозділи. Дуже велику підтримку волонтерам тоді давала Православна Церква України.Тісно співпрацювали з відомою благодійною організацією “Армія. SOS. Хмельницький”, благодійним центром “Добриня”. Крім того, митці-волонтери привозили із гарячих точок відео, світлини, ділилися власними враженнями. Досі їхні архівні фото зберігаються у міському музеї-студії фотомистецтва. Попри все, їхньою головною метою залишалася пісня. Українські слова і тексти мали неабиякий вплив на східноукраїнське населення.
“Люди нам підспівували українською, хоч чимало з них зізнавалися, що державною мовою не розмовляли роками. Тому ми не просто підбадьорювали піснею бійців, а й робили велику роботу з національно-патріотичного виховання і відновлення українського духу на сході України”, — додає співак.
Пісенний репертуар митців-волонтерів: повстанські, стрілецькі пісні, співали Тараса Петриненка, Олександра Тищенка…
“Різниця між західною Україною та східною відчутна. Вдома деякі люди ще досі не вірять, що там йде війна, а схід уже звик (!) до щоденного свисту куль над головою та розрухи інфраструктури. Згадую, як одразу після обстрілів виступали в Марʼянці біля Донецька. Нам заборонили вʼїзд і ми змушені були чекати в іншому місті дозволу. А коли заїхали у тамтешній обстріляний БК, у стіні якого стриміла наскрізна дірка, думали, люду на концерті точно не буде після такого. Але ні, зійшлися і слухали нас. Пісня їх лікувала від біди, вгамовувала страх і біль. У Марʼянці вже виступав у складі оркестру поліції, а не мистецької сотні. А далі з цим колективом були у Сєвєродонецьку, Маріуполі, Луганську… Багато виступали в сиротинцях. На дорослих у зоні війни дивитися боляче, а на дітей – вдвічі важче. Відтоді допомога дітям стала нашим пріоритетним волонтерським напрямком. Як і для мистецької сотні “Гайдамаки ”. Допомогли багатьом дітям, зокрема земляку Артему Харченку, який нині одужав і виступає з нами як волонтер, став фіналістом відомих українських талантшоу”, — розповідає Віктор.
Коли потреба у волонтерах для бійців АТО/ООС стала мінімальною, Віктор Шайда повністю поринув у творчість очолюваного ним оркестру. У складі колективу побували з концертами в різних куточках України та за кордоном. Щороку їздять із українськими композиціями до Франції, Польщі, Німеччини… В останній країні вже п’ять років представляють Національну поліцію України на найбільшому в Європі фестивалі “Мюзік-парад”. Він проходить щороку в найбільших містах Німеччини. Шоу оркестрів збирають до 20 тисяч глядачів за один концерт.
“Жодного разу не помічав, щоб нас за кордоном приймали з меншими почестями, ніж інші країни. Скрізь овації! Кілька років тому були у Франції на дні вшанування героїв Першої світової війни. Коли там організували ходу оркестрів, попереду йшов український з національним прапором. Про нас знає світ, але не потрібно себе тішити ілюзіями, що наші проблеми там головні”, — ділиться враженнями співак.
Ірина Салій