Весна відійшла якось непомітно, заштрихована дощами, стримано-холодна. Надія – на літо. З сонцем, яскравою палітрою вітамінної краси: полуниці, черешні, малина, оберемки запашної зелені з городу, смарагдові огірочки, розлогі піраміди помідорів… Щоб відчути, як літо заходить у місто, найкраще податися на продовольчий ринок.
Дорогою до ринку заходжу в супермаркет, аби зафіксувати вітамінні ціни: огірки — 27, помідори — 55-56, молода картопля — 26-28, кабачки — 18, полуниця — 90. Дивно, чому біля прилавків з фруктами і овочами не відчуваєш аромату, який на ринку лине навіть з пучка базарного кропу чи відерця дачної полуниці?
Яка вона, остання базарна травнева субота? Сказати, що в цей день базарний плац вирував людом, це перебільшення. Основний день для закупок таки неділя, і біля прилавків з суботньою продукцією досить вільно. Дорогою до овочево-фруктового сектору заходжу під “купол”, до рядів з салом та м’ясом. Продавці, ледь помітивши новачка, навперебій запрошують купити саме у них свіженького сальця і м’ясця. Якби це були дні перед Великоднем, коли м’ясна продукція в шаленому попиті, усе з прилавків просто розмели б за годину. Найкраще сало — 100 гривень за кіло, і далі — за градацією: 90, 80 і до 40 на шкварки, як сказала одна з балакучих продавчинь. Жіночка поруч зі мною прицінюється до рожевого свинячого ошийка. “Та беріть, кілограм за сто віддаю”, — припрошує господиня.
Але сьогодні в тренді сезонна продукція. І саме біля рядів із помідорами, огірками, полуницею і т.д. найбільше покупців. І ось, перетнувши м’ясну зону, де господарюють, переважно, подоляни з різних районів області, потрапляю в херсонсько-тернопільський рай. Спершу ціни. Справді, обминаючи в цей день супермаркети, не полінувавшись дістатись до продовольчого ринку, на вітамінній продукції можна добряче зекономити. Помідори найчастіше — 23-35 грн (звісно, є й красені по 50 грн і більше, але їх, як правило, купують гурмани і більш заможні хмельничани, які віддають перевагу дорожчому, а значить, смачнішому і красивішому на вигляд). Огірків — море. Ціни радують: від 10 до 16 гривень. Хтось пропонує дорожчі, запевняючи, що вони “екологічно чисті”. Запитую у смаглявця, який перекладає огірки з великої коробки на прилавкову гірку: “Чиї огірочки?” “Тернопільські!”— відповідає не вагаючись, але явно не з тернопільським акцентом. “Ага, через Стамбул…”, — в’їдливо уточнює покупець поруч. Продавець дипломатично усміхається. Стамбул, то й Стамбул. Хіба це одна точка на базарі? “Звідки помідорчики?” “З Херсона, сьогодні привезли”, “Беріть наші уманські, солоденькі”… Кабачки поруч, по 10-12 гривень — закарпатські, капуста по 6-10, також з тієї ж області, як стверджують продавці.
А полунична географічна першість — таки Херсонщина. За нею Закарпаття, але херсонці явно в більшості. Здається, що всі лани та городи у сонячній степовій області всуціль засаджені королевою ранніх ягід. Крім помідорів, звісно. Звертаю увагу, що усі ягідки одна в одну, добірні і не пошкоджені довгим транспортуванням, ніби щойно з грядки, причому ретельно зірвані. “Ого, — дивуюся, як же їх довозять такими ціленькими та свіжими?” “А ось, бачите, вони всі — в євротарі, з Херсона доїжджають першосортними”. Я думала, що пластикові контейнери — це рекламний тренд. І виявляється, українці навчились доставляти продукцію з лану до столу, як кажуть, вже взявши на використання європейський досвід: розумне пакування. Які особливості пластикової тари для суниці і полуниці та інших фруктів і ягід з ніжною текстурою? Українські компанії нині пропонують великий вибір тари різної місткості. Як запевнюють на інтернетних сайтах виробники, вся продукція виготовляється з екологічно чистих харчових полімерів, які відповідають усім санітарним вимогам — матеріал не токсичний, не впливає на смак і запах. Такі міні контейнери, справді, зручні для збору врожаю, оскільки він не травмується від пересипання. І приємно, що наша українська продукція (не польська, не турецька, китайська і т. д.) так привабливо виглядає і не поступається смаковими якостями світовим брендам. А найбільше, як для пересічного покупця, приваблює таки ціна. Полуничка у міні контейнерах по 60-65 гривень, в середньому. Економія, в порівнянні з такою ж продукцію у супермаркеті — 30 гривень. І дешевше, ніж це було на ринку торік на цю пору.
Але я продовжую шукати наш, подільський урожай. Нарешті є! Гора ароматної полуниці на великому піддоні, біля якої найбільше покупців. Ось вона, ягідка, рідна, неймовірно запашна, дарма, що не така показна, як затарована у контейнери херсонська мандрівниця!
“Звідки ягідки?” — допитуюсь у господині полуничної гори. “З Нової Ушиці, це вперше привезли, вчора зібрали. Продаємо і за 55 і за 50 гривень, це ж базар”, — відповідає втомлена хазяйка. Каже, що виїхали з дому о четвертій ранку, а до пізнього вечора в п’ятницю були на плантації. Пам’ятаючи, яким дефіцитом торік була українська полуниця, бо її врожаї торік сильно постраждали від пізніх заморозків і блокпостів на дорогах через карантин, запитую, який нинішній збір, чи легко продавати? “Вродило, слава Богу, ось, бачите, вже й перша ціна не кусається. І заборон тепер немає, сподіваюсь, сезон вдасться. Ягода — це наш головний заробіток зараз. Треба збирати ягоду — всі кидають іншу роботу, родиною збираємо”, — відповідає.
Втім ящиками полуницю ще не купують — не пік сезону. “Я чекаю, коли вже будуть продавати полуницю з наших районів. Торік купувала ярмолинецьку, на заготівлю. Правда, на оптовому ринку. Поки що купую, аби поласували діти, внуки”, — приєднується до розмови жінка з черги.
До речі, українські експерти переконані, що погода сприяє цьогорічному урожаю. Пізня весна дещо відстрочила збори, але зберегла урожай. Минулий рік сплутав всі плани виробникам фруктів та ягід та, врешті решт, видався вдалим. Спочатку до посушливої зими, яка знизила врожай, додався карантин, що збільшив вартість натуральних ласощів в декілька разів через попит на вітаміни. Також позитивом виявилось закриття кордонів, коли сезонні робітники залишилися вдома, також зменшився експорт фруктів та ягід на 18%. Agravery.com повідомляло, що виробникам вигідно продавати ягоди в Україні не менш, ніж на експортних ринках. Полуниця першою із всіх ягід достигає, і ціна на неї приваблива в цей період. На вибір полуниці також припадає і наявність робочої сили. Її збір припадає на період, коли ще не пішли інші культури, де потрібні люди.
Чи буде літо-2021 з урожаєм? Садові дерева та інші рослини зацвіли в цьому році майже на два тижні пізніше, тому збір ягід і фруктів відтерміновується на 10-14 днів. У Гідрометцентрі розповіли, що в березні і квітні температура була дуже холодною для цвітіння плодових дерев, що врятувало черешні, вишні, абрикоси та інші кісточкові плоди від заморозків, хоча втрати є в південних і східних регіонах України.
У 2020 році неврожай був багато в чому викликаний також нестачею опадів, проте в цьому році пройшло достатньо дощів — це дозволяє сподіватися на хороші збори ягід і фруктів. У травні 2021 року погода була близькою до середніх багаторічних показників, що сприяє формуванню ягід черешні, персиків, абрикосів, слив та яблук.
Це додає надії, що літо цьогорічне подарує усім нам не лише очікуване тепло, а й щедрі врожаї, і наші виробники агропродукції порадують не лише урожайним достатком сусідів, а й нашим, подільським.
Тетяна Слободянюк