Перехід на сучасну, цивілізовану електронну форму оплати проїзду в транспорті розпочався в Хмельницькому більше двох років тому. Але лише нині він вступає в завершальну фазу, коли всі пасажири матимуть можливість безготівково розрахуватися за проїзд. У чому переваги такого методу оплати, чому він буде дешевшим, ніж готівковий тощо, розповів заступник міського голови Микола ВАВРИЩУК.
— Пане Миколо, “електронізацію” транспорту розпочали з пільговиків. Скільки вже містян мають електронні квитки?
— На сьогодні їх отримали 46 тисяч подолян, які мають пільги, і з міста, і з сіл, які ввійшли до нашої громади. Багато це чи мало, оцініть самі, зважаючи, що загалом маємо сімдесят тисяч пільговиків (пенсіонери становлять майже дев’яносто відсотків від цієї кількості). Наші люди не квапливо реагують на нововведення, хоча започаткували перехід на е-квиток ще влітку минулого року. Лише загроза оплати проїзду власними грішми, якщо не маєш електронного документа, примусила їх дещо активізуватися. У спеціальному додатку в смартфоні я можу бачити кількість використань квитків по кожному транспортному засобу. Так ось: якщо за весь торішній листопад валідувалися лише п’ять тисяч пасажирів, то тільки за учора – двадцять тисяч! Це середній показник за робочий день зараз, у вихідні — 14-15 тисяч валідувань щодня.
— В місті працює певна кількість пільговиків, що мешкають на теренах інших громад. Вони також матимуть право на безкоштовний проїзд?
— Тут варто трохи розібратися. По-перше, безкоштовного проїзду не буває. Хтось за нього таки платить. Погоджуєтеся? Витрати пального, заробітну плату водію та інше хтось же фінансує? Якщо мова йде про хмельницьких пільговиків, то за них платить міська громада, тобто гроші – з нашого бюджету. А тепер міркуватимемо логічно: для пільговиків інших громад кошти на забезпечення пільги мають виділятися з їхніх бюджетів, чи не так? Чи ви вважаєте, що хмельничани мають за них заплатити? Ми всі повинні компенсовувати проїзд жителів інших регіонів? Тому цілком справедливим видається, що міська влада надає пільги своїм сімдесяти тисячам мешканців (до речі, досвід підказує, що з різних причин не всі отримають ці квитки. Думаю, до цифри 55 тисяч десь дотягнемо). Всі інші мають звертатися до влади своїх громад щодо компенсації, бо люди за законом мають право на безкоштовний проїзд. Ми радо співпрацюватимемо з нашими сусідами щодо перевезень пільговиків, щоправда, із такими пропозиціями поки звернень до нас не було.
— А коли всі хмельничани, а не лише пільгові категорії, перейдуть на електронну форму розрахунку?
— Електронні квитки вже є в продажу в тридцяти точках. Три тижні, як їх можна купити. Наразі єдина проблема — зручність їх поповнення. Ми хочемо розробити механізми максимально простого поповнення коштами цих квитків. І не один-два, а штук п’ять, аби людям було зручно користуватися квитком. В усьому транспорті “Електротрансу” вже встановлено по два валідатори для оплати. Думаємо над запровадження цього методу в приватному транспорті, попервах у великих автобусах. Потім загалом у всьому громадському транспорті міста.
— Дозвольте наївне запитання. А навіщо пасажиру “гратися” з цим квитком, його поповненням, якщо дістав п’ять гривень , та й їдеш?
— Слушно кажете. Давайте спочатку з більш глобального. Електронна оплата — це цивілізований спосіб розрахунку, ним користуються всі розвинені держави. Згодні? По-друге, під час пандемії треба прагнути мінімізувати контакти, скажімо, між пасажиром і кондуктором. Крім того, що ще більш важливо — гроші це ж вірусне поле: рідше передаєш з рук у руки — менший ризик інфікування. По-третє, валідатори – це економія для перевізника на кондукторах. Собівартість проїзду для громадян таким чином трохи зменшується. Четверте — це облік пасажирів. Ви ж розумієте, що нині вкрай легко маніпулювати кількістю здійснених пільгових і звичайних перевезень, якщо їх ніхто не обліковує. А так матимемо реальну картину. Й останнє, найбільш приземлене, але й найзрозуміліше пояснення вигідності переходу на електронний квиток, ми думаємо його зробити дешевшим, ніж звичайний проїзд! Кращого стимулу, як здається, й не вигадати.
— Ви сказали про вартість проїзду. Наскільки розумію, через скорочення кількості пасажирів в одиниці транспорту слід чекати подорожчання послуги?
— Так, дійсно, кількість пасажирів суттєво скоротилася. До прикладу, раніше в тролейбусах перевозили в години-пік близько сотні пасажирів, зараз максимум тридцять. Усі ж розуміють, які це втрати в оплаті за проїзд. Ми думаємо, що кількість людей можна збільшити на 10-20 чоловік, не порушуючи санітарні норми. У великогабаритному ж транспорті є площадки, де певна кількість людей може цілком безпечно їхати. Півтора місяці тому наш міський голова Олександр Симчишин написав відповідне звернення до Кабінету міністрів. Справді, чому в Києві поїзди метро їздять заповненими вщент? Там пасажири інші? Чи, може, коронавірус менш заразний? Такі ж листи написали й голови інших громад, але відповіді поки не отримали.
Тобто громадський транспорт, і тролейбуси, і приватники, має збитки через зменшення пасажиропотоку, викликаного пандемічними обмеженнями. Це по-перше. А по-друге, за час, що минув з останньої зміни тарифів, подорожчали паливо, мастильні матеріали, зріс рівень мінімальної зарплатні в державі. Тобто об’єктивно собівартість проїзду виросла в ціні. Тому й тариф, без сумніву, стане більшим.
— Коли очікувати здорожчання та на скільки?
— Перевізники вже давно передали нам свої розрахунки. Якщо відверто, то тарифи, які вони наводять, і десять, і чотирнадцять гривень, видаються зависокими. Тут потрібно розуміти те, що хмельничани не зможуть платити надто багато, адже заробітні плати, на жаль, не ростуть так швидко як ціни. Наразі управління економіки аналізує їхні пропозиції та ситуацію на ринку. Думаю, протягом місяця завершимо розгляд і розпочнеться вся процедура зміни тарифів. Тоді громада знатиме нові можливі ціни на проїзд. Але остаточно затвердить їх виконком міста.
— Які ще зміни хмельничани можуть очікувати в громадському транспорті найближчим часом?
— Ми активно працюємо над оновленням рухомого складу. Адже громадський транспорт повинен постійно ставати комфортнішим. Беремо участь у програмі “Міський громадський транспорт”, за якою Європейський інвестиційний банк надає пільгове фінансування на закупівлю екологічно чистого транспорту. Плануємо за цією програмою придбати 50-60 тролейбусів у 2022-2023 роках. Однозначно, серед нових транспортних засобів будуть тролейбуси на автономному ходу, які уже курсують містом з минулого року. Маємо намір пустити їх в мікрорайони Лезневе та Ружична. Деякі закупівлі для КП “Електротранс” плануємо і в поточному році.
Теперішня маршрутна мережа затверджена до 2023 року. Маємо тепер важливе завдання — напрацювати нову, якісну, враховуючи приєднані села міської громади.
Розмовляв Костянтин Зварич