В обласному академічному музично-драматичному театрі ім. М.Старицького відбулася довгоочікувана премʼєра вистави “Очі блакитного собаки”. Ця постановка перемогла в театральній лабораторії молодої режисури “С.Т.Р.У.М”. Пʼєсу сучасного українського драматурга поставив молодий режисер Дмитро Обєдніков.
Мистецтво — це завжди творчий експеримент. А процес народження мистецького твору нагадує лабораторію. З 30 вересня по 4 жовтня в театрі діяла лабораторія молодої режисури “С.Т.Р.У.М”. В рамках проєкту до нашого міста приїжджали молоді українські режисери з різних міст, показували свої постановки сучасних драматургів. Кращу роботу обирало журі, до складу якого входили народний артист України Володимир Смотритель, головний режисер театру Дмитро Гусаков та заслужений діяч мистецв України Сергій Брижань. Так, найвдалішою визнано постановку режисера чернігівського обласного філармонійного центру Дмитра Обєднікова “Очі блакитного собаки”. Винагорода за перемогу — можливість поставити п’єсу на малій сцені театру ім. Старицького, задіявши хмельницьких акторів.
Нарешті, після тривалої підготовки постановка харківської драматургині Кіри Малініної готова. Прем’єра відбулася в театрі 28 лютого. З захопливим сюжетом, цікавою режисурою й талановитими акторами.
Вже в назві “Очі блакитної собаки” відчувається щось неординарне, не до кінця зрозуміле, незвичне. Таке може хіба наснитися… І, дійсно, у виставі йдеться про сновидіння. Головні герої в реальному житті ніколи не бачилися і, можливо, живуть у різних куточках світу. Проте їхнім постійним місцем зустрічі залишається сон. А, щоб знайтися наяву, домовляються скрізь залишати маяки — фразу “Очі блакитного собаки”. Чи зустрінуться двоє зі сну, глядачу дає змогу замислитися відкритий, інтригуючий фінал.
Дмитру Обєднікову довелося відворити усі метаморфози сновидінь на сцені. Тут відчувається інший вимір буття, де все можливе й фантастичне, повʼязане з реальністю, долями героїв.
Виставу вже бачила українська публіка, але чернігівський режисер переосмислив постановку. Додав ще більше незвичності в відтворення сну, доповнив дійство пластичними малюнками. Постановку вирізняє і спеціально розроблений відеоконтент. У пʼєсі Кіри Малініної дійство відбувається в кімнаті з одним стільцем, а в інтерпритації Дмитра Обєднікова сцену оформлять спеціальними декораціями з блакитними меблями. А ще, крім головних героїв, задіяні й артисти балету хмельницького театру.
“Ми нині відчуваємо дефіцит сценічної поетики, а “Очі блакитного собаки” – якраз дуже поетична вистава. Вона створює контраст популярній нині соціальній драмі. Коли мова йде про сон, тут є дуже багато можливостей не лише для режисера, а й для акторів. Під час репетицій з акторами прислухалися один до одного, нам вдалося реалізувати спільну цікаву роботу”, — сказав Дмитро Обєдніков.
Звісно, перемога в лабораторії “Очей блакитного собаки” — заслуга не тільки режисера, а й акторів. Головними героями стали молоді актори Олександр Віт та Катерина Власенко.
“Cвою героїню відчуваю ніжною, закоханою, різною, як кожна жінка. Ця жінка не боїться відкривати свої почуття. Бо інколи в реальному житті їх маскуємо, приховуємо, щоб про нас не подумали чогось поганого. В сні цього можна не боятися, бути різною і говорити те, що насправді думаєш. Це дуже цікава драматургія”, — каже Катерина.
“Для мене робота над роллю полягала в дослідженні людських стосунків на тему кохання. Задав собі запитання, чи насправді вміємо кохати, чи ціна, яку часом платимо, є адекватною почуттю. У виставі намагаємося в цьому розібратися. Співпрацюючи з Дмитром Обєдніковим, ми всі взаємодіяли”, — додає Олександр Віт.
За словами головного ідейника створення лабораторії “C.Т.Р.У.М” в Хмельницькому режисера Дмитра Гусакова, вистава увійде до репертуару театру.
“Хочемо, щоб наш театр став стартовим майданчиком для молодих режисерів”, — каже Дмитро Гусаков.
Для вистави ще одного учасника лабораторії, режисера Дмитра Леончика, чекають коштів від Українського культурного фонду.
До речі, “Очі блакитного собаки” також реалізуються на сцені завдяки Українському культурному фонду, а також вистава хмельницького театру “Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці”.
Цьогоріч стартуватиме вже друга лабораторія.
Ірина Салій