Такий заповіт залишив Герой України, комбат батальйону “Аратта” Андрій Гергерт (побратим Червень), який разом з командармом Дмитром Ярошем стояв біля витоків спочатку “Правого сектора”, а згодом добровольчої армії. Історична місія добробатівців неоціненна: вони стали першим щитом, який закрив Україну від озброєних путінських орд та їхніх посіпак.
Легендарний 42-річний комбат відійшов у вічність 1 серпня цього року. Військова доля “араттівців” і особисто друга Червня тісно переплетена з нашим містом, оскільки хмельничани з початку воєнних дій опікуються добровольчими батальйонами і підрозділами ЗСУ на Сході.
Напередодні Покрови і Дня захисника України хмельницькі волонтери та ветерани УДА і ЗСУ взяли участь в урочистому відкритті меморіальної дошки у школі №3 м. Новий Розділ (Львівська область), де навчався Андрій Гергерт.
Комбат Червень і
волонтерський Хмельницький
У біографії Андрія Гергерта наш Хмельницький, Поділля займають особливе місце: окремим 8 батальйоном “Аратта” УДА опікуються хмельницькі волонтери, Хмельницька міська рада, особисто Олександр Симчимшин з початку воєнних дій. Координатором волонтерського руху в Хмельницькій області стала громадська організація “Державницька ініціатива Яроша”, волонтерське крило якої очолює Валентина Базилюк.
Валентина Андріївна щороку влаштовує зустрічі громадськості з добробатівцями “Аратти” у нас, у Хмельницькому. Щоразу з побратимами приїжджав і легендарний Червень, який вражав умінням переконливо вести дискусію, був доступним, позитивним і несхитно принциповим та переконливим у спілкуванні не лише з журналістами та своїми прихильниками, а й з опонентами. Бойова звитяга добробатівців оповита славою, і Андрій Гергерт охоче надавав коментарі про бойові будні батальйону, зокрема на фронтовому відрізку у Широкиному, що під Маріуполем.
На Схід!
Андрія в останній рік життя скосила смертельна недуга — рак шлунка. Та військові позиції комбат залишив лише тоді, коли остаточно підкосив здоров’я. Він мріяв і боровся за вільну і могутню Україну. Йому було кого захищати: батько чотирьох дітей, люблячий чоловік, щирий патріот ще за життя став частиною сучасної історії.
Звістка про смерть легендарного комбата застала наших волонтерів на Сході, серед “араттівців”, куди хмельничани приїхали з черговим вантажем. До речі, Аратта у перекладі з давньоарійської (праматір української) означає “земля аріїв”, саме так нарекли давню Україну, аріями називали перших аріїв-українців. Це — наш рід і родовід. Наша часова, культурна і генетична протяглість. Тому рідну землю маємо зберегти, це наш обов’язок перед тими, хто став лицарям честі і української свободи.
Любов — це дія
8 серпня в українських містах пройшли заупокійні храмові служби пам’яті Андрія Гергерта. В Олешинській Святомиколаївській церкві ПЦУ також відбулась панахада по герою та по всіх воїнах, які відійшли у вічність. Саме в Олешині, у затишному будинку волонтерського подружжя Валентини Базилюк і Михайла Твердохліба часто гостювали добробатівці, яких волонтери постійно допомагають відправляти на реабілітацію у подільські здравниці, зокрема в Сатанів.
“Те, що воїни, які пройшли пекло війни, потребують уваги і турботи, сьогодні зрозуміло абсолютно кожному, для кого слово “Україна” має хоча б якійсь зміст. Війна змінює свідомість і далеко не завжди психіка може впоратись з граничними випробуваннями. Особливо з урахуванням того, що часто страшні наслідки війни проявляються далеко не одразу, — переконана хмельницька волонтерка. — Створення реабілітаційних центрів у кожному великому місті — не забаганка, а нагальна потреба нашого суспільства. А мальовниче Поділля має всі можливості, аби фронтові хлопці та дівчата лікувалися, відновлювали сили, приводили думки до ладу і знаходили себе в новому, продуктивному житті”.
Лише спільно, як діють наші громадські активісти, волонтери, добровольці, ми вистоїмо, аби перемогти ворога і жити у вільній і сильній Україні.
Тетяна Слободянюк