Цьогорічний бюджет міста, як відомо, формувався за змінами, що відбулись у законодавстві України, а саме з прийняттям Податкового кодексу і новим Бюджетним кодексом. Про те, як ці зміни позначилися на міському бюджеті, ухваленому третьою позачерговою сесією міської ради, наша розмова з начальником фінансового управління виконавчого комітету міськради Наталею Степановою.
Цьогорічний бюджет міста, як відомо, формувався за змінами, що відбулись у законодавстві України, а саме з прийняттям Податкового кодексу і новим Бюджетним кодексом. Про те, як ці зміни позначилися на міському бюджеті, ухваленому третьою позачерговою сесією міської ради, наша розмова з начальником фінансового управління виконавчого комітету міськради Наталею Степановою.
— Наталю Володимирівно, в чому основна суть законодавчих змін для міського бюджету на нинішній рік?
— У зміні структури доходів. За логікою законодавчих змін, власні доходи місцевих бюджетів, яких стає більше, мають краще забезпечити функції місцевого самоврядування.
Але, як і всі місцеві бюджети, ми практично залишилися без місцевих податків. Це, зокрема, ринковий збір, комунальний податок, збір за видачу дозволів на розміщення об’єктів торгівлі, податок на рекламу, штрафи ДАІ. Єдиний податок, який раніше спрямовувався до загального фонду, нині переданий до спеціального фонду.
Відтак, основними наповнювачами статей щодо закріплених та власних доходів стають податок з доходів фізичних осіб, фіксований податок, плата за землю, збір за провадження окремих видів підприємницької діяльності (раніше він називався платою за торговий патент), плата за оренду комунального майна та деякі інші.
Загалом, враховуючи збільшення бази власних доходів, субвенцій з державного та обласного бюджетів і дотації вирівнювання, обсяг доходів місцевого бюджету в цьому році збільшується до 715803322,13 грн. Відповідно, збільшуються і видатки.
— У формуванні бюджету Хмельницький має якісь відмінності порівняно з іншими містами країни?
— Так, і суттєві. Найбільша втрата — ринковий збір, який сягав 35 мільйонів. Це майже 10% доходів загального фонду бюджету в 2010 році. Більшим, ніж у нас, ринковий збір був лише в Харкові — 40 мільйонів. Але в розрахунку на душу населення ми були першими в Україні за ринковим збором. До нас їздили вчитися з усіх регіонів країни, активно переймали наш досвід і новації, які всіляко сприяли, до речі, самим підприємцям. Для Харкова втрата 40 мільйонів з його багатомільярдним бюджетом майже не помітна, а для нас це болючий удар.
— Отже, треба шукати інші ресурси для компенсації цих втрат?
— Законодавчими змінами вони, власне, передбачені. Насамперед, це збільшення надходжень від плати за землю. Відтепер цей податок стовідсотково переходить до місцевого бюджету, раніше ми мали з нього лише 75%. Це суттєвий додаток, враховуючи, що увійшла в дію нова грошова оцінка землі. Плануємо збільшити надходження від фіксованого податку на доходи фізичних осіб-підприємців зі збереженням їх кількості. Але для цього необхідно переглянути діючі ставки, які були найнижчими в Україні. На жаль, переходу з фіксованого податку на єдиний податок не відбувається, а це могло компенсувати втрати ринкового збору.
— Експертні оцінки засвідчують, що Україна ще не подолала кризових явищ, більше того, всю їхню повноту вона відчує у нинішньому і наступному роках. З погляду на це, які фактори ризику має цьогорічний бюджет міста?
— Їх декілька, вони мають як об’єктивний, так і суб’єктивний характер. До перших я би віднесла зовнішні надходження — дотації та субвенції з держбюджету, які залежать від його виконання, а загалом від стану економіки в країні. Певним чином це стосується і надходжень від податку з доходів громадян. Мінфін цього року виважено підійшов до цих розрахунків, які стосуються як підвищення розміру мінімальної заробітної плати, так і зарплати в бюджетній сфері. Але важче спрогнозувати ситуацію, наприклад, в економіці, зокрема в промисловості. Коли формувався проект минулорічного бюджету наприкінці 2009 року, ми отримали прогнозні розрахунки від підприємств, за якими передбачалося скорочення в місті понад 20 тисяч робочих місць. Відтак маємо не надто позитивні реалії, що своїми податками бюджет формує переважно бюджетна сфера.
Ризиком є і плата за землю, враховуючи її підвищення. Крім того, за своєю площею Хмельницький значно поступається тому ж Харкову, щоб розраховувати на аналогічні перспективи, зокрема в компенсації втрати ринкового збору.
— У попередні періоди міський бюджет оцінювали по-різному. Були часи, коли його називали бюджетом виживання, споживання, а були роки, коли він визнавався бюджетом розвитку. Як можна оцінити цьогорічну міську скарбницю?
— Вона забезпечує матеріально-технічну базу і розвиток міста. Завдяки передачі єдиного податку до спеціального фонду, надходження від нього спрямовуватимуться винятково на розвиток: капітальні видатки і капітальний ремонт. Загалом, це має бути 37 мільйонів гривень, чого не було останніми роками. Головне, що цей бюджет гарантує не лише забезпечення захищених статей, а й покращення якості життя хмельничан. Наприклад, буде проведена реконструкція двох дитсадків для введення чотирьох нових груп, багато буде придбано нової техніки для комунального господарства, відтак підвищиться якість і кількість послуг для населення. Охорона здоров’я отримає 2,5 мільйона гривень на капітальні видатки, а освіта — 4,5 мільйона гривень. Такого у нас давно не було.
Напруженість, звичайно, залишається. Так, житлово-комунальне господарство у нинішніх умовах забезпечується лише на 50% від минулого року, але цей дефіцит буде покритий за рахунок вільних залишків бюджетних коштів.
Загалом, я би визначила бюджет нинішнього року як дуже напружений і водночас спрямований на розвиток місцевого самоврядування.
Підготував Володимир Разуваєв