ОСББ з чудернацькою назвою “Ютайм”, що на Старокостянтинівському шосе, 20/3а, взялося за сортування побутових відходів зовсім недавно, але, як розповідає голова цього об’єднання Анна Чайка, певний досвід у них уже є.
Будинок новий. У ньому лише 36 квартир. Проживають переважно молоді сім’ї. “Перезнайомилися ми, — ділиться Анна Чайка, — коли вселилися в будинок і на всіх навалились однакові проблеми. Поступово їх вирішували і, таким чином, зближувалися, більше дізнавалися один про одного. Мене обрали головою ОСББ, отож почала вникати в проблеми ще глибше. За спеціальністю я — перекладач. Побувала в багатьох країнах, отримала чудовий досвід, який можна і треба впроваджувати у нас. Мені, скажімо, дуже подобається бережне ставлення європейців до природи регіону та до екології в цілому.
За кордоном люди дуже переймаються тим, яке майбутнє вони залишать своїм дітям і онукам. Для них сортувати побутове сміття — звична справа. Вони законослухняні й привчають до цього своїх дітей змалку. Держава ж всіляко підтримує та стимулює екологічні ініціативи громадян, бо вважає це надважливою проблемою. А наша країна стоїть тільки на початку цього шляху. І хоча є закон, що змушує сортувати побутові відходи, не всі це роб-лять”.
Анна Чайка зізнається, що впроваджувати сортування було нелегко, хоча й на загальних зборах всі були одностайні. Спочатку вирішували проблему, де розмістити сміттєві баки. Мали знайти таке місце, де б вони нікому не заважали, водночас і забезпечити під’їзд до них. Коли визначилися з місцем, виникла проблема з коштами на придбання ємностей. “Будинок наш не великий, коштів зайвих ніколи не буває. Розпочинали ми з двох контейнерів, куди зносили загалом все сміття, — розповідає Сергій Костюк, член правління ОСББ, який приєднався до нашої розмови. — Потім купили три пластикові контейнери ємністю 270 літрів кожен. Спеціально брали невеликі, аби частіше їх звільняти. Зробили наліпки з написами, куди кидати скло, папір та пластик. І почалося… Не всі, на жаль, виявилися сумлінними і часто кульки з невідсортованим сміттям потрапляли в спеціальні з відсортованим. Ми робили зауваження, змушували перебирати, а інколи доводилося робити це власноруч. Присоромлювали, а потім купили відеокамеру. Зрештою, мешканці, здається, вже звикли до порядку…”
Підрахувавши, мешканці виявили, що за тиждень будинок продукував до 150 кілограмів і більше сміття, яке потім їхало на міське сміттєзвалище. Дуже шкода, але в загальну масу потрапляла й сировина, яку ще можна переробити. Та головне, щоб вона відбиралася на місці, тобто в будинку.
Врешті-решт вони таки добилися бажаного результату. Тепер пет-пляшку та скло забирають з контейнерів приватні підприємці, з якими вдалося домовитися, а папір дістається знайомому, котрий займається його заготівлею. Батарейки ж здають за графіком в екобус.
“У наших планах на майбутнє — заробляти на сортованому смітті, — розповідає голова правління ОСББ. — А коли матимемо кошти, то, перш за все, купимо більші ємності. Плануємо відбирати ще й метал. Хочемо поставити спеціальні контейнери на батарейки, бо наразі мешканці зносять їх під двері моєї квартири. За гроші можна здійснити й інші задуми — впорядкувати подвір’я, прокласти бетонні доріжки, облаштувати повноцінний дитячий майданчик… Головне — не зупинятися. Я переконана, що в нас усе вийде”, — каже жінка.
Вікторія Стандрійчук