Здавна у середині літа українці відзначають свято Івана Купала. Так очищувалися від усього лихого. Назва походить від християнського свята Івана Хрестителя. А, як відомо, хрещення означало очищення душі в водяній купелі. Але традиції святкування Купали або Купайла обросли й багатьма язичницькими обрядами, повʼязані вони й зі східнословʼянським Івановим днем, який відзначали 24 червня за старим стилем. А після введення Григоріанського календаря Івана Купала збігається з релігійним святом Різдва Івана Предтечі.
Суміш традицій та обрядів зробили свято надзвичайно цікавим та видовищним, що й зберегло його до наших днів.
Два дні гучно святкували Івана Купала й у Хмельницькому. З 6 на 7 липня у парку Молодіжному публіку розважали святковою програмою. “Купальськими наспівами” почастував публіку міський муніципальний естрадно-духовий оркестр під керівництвом Тараса Безнюка.
Солістки оркестру Марина Українець та Дарʼя Коневега виконали народні пісні, українські шлягери та кілька сучасних світових хітів.
Музика лунала зі сцени просто неба, облаштованої на березі Південного Бугу в обрамленні зеленого купальського очерету. Здавалося, оркестрові смички рухалися в такт з хвилями річки…
Романтику мелодій на сцені продовжило театралізоване дійство за участю хореографічних колективів та солістів культурно-мистецьких закладів міста “Зійди, Сонце, на Купала”.
Головна мета усіх похідних свята — християнських, язичницьких, словʼянських — перемога добра над злом. От і побачили хмельничани, як усяку нечисть на сцені долали любов, мир, світло душі. Перед глядачем зʼявилися головні купальські герої: русалки, водяні, головувала між ними Марена — старша русалка. Танець зелених мешканців річок, які, за повірʼями, заманюють слабкодухих, маловірних людей на дно, мав містичну природу. Але недовго судилося тріумфувати нечисті, дівоча купальська пісня, віра в чисте кохання здолали все мерзенне. Згуртувавшись, як колись в українських селах, дівчата у вишитих сорочках на березі річок плели вінки з польових квітів. Вважалося, ці вінки визначать їхню долю. У містичну купальську ніч ними ворожили на судженого. Після обряду вигону водяної нечисті, очистившись, представниці чарівної статі бігли з вінками до води, пускали за течією. А хлопці мали ці вінки перейняти, котрий молодик віночок вхопить, за того й дівчина заміж вийде. Дехто з юнаків, кохаючи дівчину, навмисне чатував, куди вона віночок запустить. Вірили, якщо вінок пливе погано — ще довго дівчині дівувати, а якщо потоне — взагалі заміж не вийде. Якщо ж віночок запливе кудись далеко — з того боку дівчині сватів чекати. Галасливі хмельничанки пускали віночки і з берега, і з середини річки, куди запливали на човнах.
А памʼятаєте пісню “В ніч на Івана, на Купала білу-білу квітку я шукала”? Легенда, що в купальську ніч білим квітом зацвітає папороть, і досі не дає спокою деяким мрійникам та відчайдухам. Хоч біологи стверджують, що природа рослини уномежливлює її цвітіння. Проте, сучасні дослідники виявили, що спороносні листки різновиду папороті — страусове перо звичайне — виділяють особливу ефірну олію, що може випромінювати слабке світло. Можливо, хтось із предків і спостерігав це явище, сприйнявши світло за цвіт? Вважалося, що папороть цвіте лише мить і хто заволодіє цим цвітом, матиме надзвичайну силу: щасливець розумітиме мову рослин і тварин, знатиме, де заховані скарби. Про цю легенду теж згадали на міському святкуванні.
З першими сутінками над річкою запалилися не тільки зорі, а й купальський вогонь. Він теж означав очищення. Стрибнувши через нього, позбудешся всякого лиха. Але це була суто забава молодих. Взявшись за руки, хлопці та дівчата ланцюгом стрибали через вогнище, намагаючись не підсмалити спідниці та шаровари. Вірили, якщо пара молодих легко перескочить вогонь, міцно житиме разом усе життя. Жінку, яка трималася подалі від купальського вогню, підозрювали у відьмарстві. Хмельницькі сучасники теж відтворили традиції предків.
До купальського вогню жару додало й вогняне шоу хмельницького театру вогню та світла Zlights. У сутінках свято осучаснили діджеї KRITZKI, Zoin та Flash.
Другий день свята частував гостей пиріжками з вишнями та концертом академічного камерного хору під керівництвом Ігоря Цмура “На Купала пісень заспіваймо” .
Впродовж двох святкових днів діяли фудкорти з народними стравами і фотозонами. Організатором купальських гулянь стало міське управління культури і туризму.
Ірина Салій