Життя — постійний рух і турботи, а хочеться споглядати за зірками. Про безмір зірок, а точніше про “(Зорі)²” мріє і молода поетка родом з Хмельниччини Ольга Ковалевська. Саме так хотіла назвати свою першу збірку віршів, виплекану за останніх 15 років, яку презентувала 23 червня у книгарні “Є”.
Життя — постійний рух і турботи, а хочеться споглядати за зірками. Про безмір зірок, а точніше про “(Зорі)²” мріє і молода поетка родом з Хмельниччини Ольга Ковалевська.
Саме так хотіла назвати свою першу збірку віршів, виплекану за останніх 15 років, яку презентувала 23 червня у книгарні “Є”. Але редакторка “Видавництва Старого Лева”, де народилася книжка, Мар’яна Савка запропонувала писати назву прописом “Зорі у квадраті”. Така форма зробила назву більш символічною і тепер “Зорі у квадраті” можуть асоціюватися з незліченною кількістю зір, зорями крізь вікно, на полотні картини у рамі…, а ще у самій книзі. Створювали книжку Ольги Ковалевської дійсно чимало зірок-митців. Вже сама Мар’яна Савка — кумир авторки, плеяда зірок працювала і над колажами-ілюстраціями до віршів (кожен колаж — інший художник). Наприклад, обкладинка — творіння фантазії і професіоналізму Надії Білокур. Виставка колажів, які увійшли у книгу, відбулась у Сумах та Харкові.
Ольга Ковалевська народилась і росла в Хмельницькому, навчалась у Києві, а нині мешкає у Сумах. У збірку увійшли і присвяти рідним містам, їх доповнює колажами з картами цих міст, які асоціює з картами зоряного неба, бо вірить, що все пов’язане, метафізичне, невипадкове, надиктоване зорями…
“Зорі у квадраті” — поетична лірика дівчини, жінки, матері, подруги, коханої. За фахом Ольга Ковалевська — видавець, журналіст, а тому дуже комунікативна, має багато друзів, серед яких навіть зірки сучасної естради, зокрема Катя Чілі. Зі співачкою авторку пов’язує спільний творчий проект “Двічі нескінченність”, ще чимало у планах.
Не забуває Ольга Ковалевська і про своїх подруг дитинства, одній з них, яка мешкає у Кам’янці-Подільському, присвятила вірш “Повітряна куля”.
Потрапили у першу збірку поетеси і одні з перших віршів, наприклад, “Повернення в сад”, “Преображення”, на який надихнула музика Моцарта.
“Деякі вірші написані дуже давно, тому не відчуваю зв’язку з ними, наче чужа поезія. Інші — зовсім свіжі спомини. Багато з моїх перших творів не увійшли до книжки, адже нині мені — 32-річній жінці — здаються дитячими”, — зізнається пані Оля.
Цікаво, що дебютувала поетеса саме у газеті “Проскурів”, згодом друкувалася в інших газетах, журналах “Дніпро”, “Однокласник”…
Один із улюблених віршів авторки “Наче, ніби”, його зачитала на презентації.
Ольга Ковалевська має доньку Полінку, присвята їй теж увійшла до книжки.
Вірші поетеси — некласична рима, в них особлива музика. Нині має аж 20 текстів, що стали піснями. Тут їй допомагає музикант Леонід Тітов.
У рамках презентації власної книжки авторка продемонструвала і кілька відеороликів, які доповнюють та візуалізують її творчість, є частиною безлічі задуманих проектів.
З презентацією збірки Ольгу Ковалевську привітали шанувальники, друзі, мама. “Нарешті я приїхала додому!”, — каже авторка, яку нині за свою мають у Сумах, Києві, Львові…
Ірина САЛІЙ
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО