Кожен із нас замислювався, як змінилося б життя, якби не певні обставини? Подібними запитаннями частенько переймається і сучасний популярний письменник з Рівного Олександр Ірванець. Минулого четверга в нашому місті в арт-салоні “Масло” він презентував нову книгу “Харків-1938”.
Кожен із нас замислювався, як змінилося б життя, якби не певні обставини? Подібними запитаннями частенько переймається і сучасний популярний письменник з Рівного Олександр Ірванець. Минулого четверга в нашому місті в арт-салоні “Масло” він презентував нову книгу “Харків-1938”.
За словами письменника, це альтернативна історія, яка відповідає на запитання: “Що б сталося, якби УНР вистояла?”. Тоді, фантазує автор, кордони України були б зовсім іншими. Західні регіони належали б до Польщі. Хмельниччину автор залишив у складі уявної УРСР (Україну називає робочою республікою, навіть подає її мапу на розвороті книжки). Столицею УРСР став би Харків (автор жартує, що просто обрав сонячне місто). А президентом він бачить одного з найактивніших націоналістів Євгена Коновальця. Головним ідеологом уявної країни стає Микола Хвильовий. В альтернативній історії автор навіть припускає, що Україну, можливо, обійшла б Друга світова війна, адже в УРСР приїздять делегати з Німеччини і дуже нами захоплюються.
Про створення альтернативної історії сучасних подій в Україні Олександр Ірванець ще не замислювався, можливо, у перспективі вигадка автора вкаже на помилки сучасників.
Літературне слово у виданні не можна сприймати занадто всерйоз. Адже навіть український класик Микола Хвильовий у нього дозволяє собі вживати синонім до “людина нетрадиційної орієнтації” на букву “п”. Автор вважає, що нині цим нікого не здивуєш, але обіцяє не вживати слова на букву “б”. Не вірить, що зараз можлива державна цензура. Запропонував замислитися, як би називався такий орган при владі. Можливо, потрібний лише вдалий закон?..
З “Харковом-1938” читач точно не знудиться, адже автор пише прозово, і віршами, а діалоги нагадують репліки з п’єси.
На презентацію зійшлося чимало молоді (навіть його студенти з Острозької академії), яку цікавий стиль, жанр і форма написання спонукали згадати українську історію, її героїв, задуматися чи правильно мислить письменник. А це вже велика заслуга Олександра Ірванця, який зізнається, що серйозний літературний роман йому було б просто нудно писати. “Бачив, як скрупульозно, день і ніч, пишуть романи деякі українські письменники. Я — людина іншого характеру: не можу довго всидіти за писанням. Частенько мені треба вийти попалити цигарку, а тоді знову повертаюся за роботу”, — розповідає він.
“Харків-1938” — уже третій роман письменника, має ще кілька десятків малих творів.
Видання добре ілюстроване, що допомагає читачу зрозуміти авторську задумку.
Загалом Олександра Ірванця у нашому місті сприйняли добре, його творчість зацікавила читача. Тож письменник сподівається, що подібний ажіотаж буде на його книги і в міських книгарнях.
Ірина САЛІЙ