Улюблені історії про Вусатого няня і Трьошкіна з “Джентельменів удачі” показали, яким турботливим може бути чоловік-вихователь. Стереотипи про те, що в дитячому садку правлять жінки, були зруйновані. Але й досі професію педагога, вихователя представники сильної статі обирають нечасто. Винятком є музичний керівник дитячого садка №36 “Вербиченька” Віктор Муржак, котрий уже три роки працює з дошкільнятами. Молодий, чуйний і мудрий вихователь вчить дітей не тільки музики, а й життя. Віктор Ігорович або Баян Ігорович, як його жартома називають вихованці, омріяну професію здобув у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії.
Улюблені історії про Вусатого няня і Трьошкіна з “Джентельменів удачі” показали, яким турботливим може бути чоловік-вихователь. Стереотипи про те, що в дитячому садку правлять жінки, були зруйновані. Але й досі професію педагога, вихователя представники сильної статі обирають нечасто. Винятком є музичний керівник дитячого садка №36 “Вербиченька” Віктор Муржак, котрий уже три роки працює з дошкільнятами. Молодий, чуйний і мудрий вихователь вчить дітей не тільки музики, а й життя.
Віктор Ігорович або Баян Ігорович, як його жартома називають вихованці, омріяну професію здобув у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії. Доля розпорядилася так, що навчати випало наймолодших. “Звичайно, непросто працювати з великою кількістю малечі, але у вузі засвоїв методики навчання і виховання дітей. Переконаний, спеціалісту, який добре знає ази педагогіки, легко у роботі. Працюю за державною програмою “Я у світі”. Звідси беру орієнтовний репертуар для занять музикою. Крім того, сам добираю матеріал, який зацікавлює дітей. Наприклад, сучасну музику для танців. Виховую інтерес і любов до музики”, — розповідає педагог.
Музичний керівник навіть організував у дитсадку оркестр маленьких музикантів. Під його керівництвом діти грають мелодії на різних інструментах: маракасах, металофонах, дзвіночках, барабанах, сопілках та брязкальцях (їх часто дарують батьки, зацікавлені у розвитку своїх дітей), навіть на дерев’яних ложках. Нещодавно інструменталісти-ложкарі у костюмах поварят дякували своїм кухарям за смачну їжу, розвеселивши весь дитсадок! 
“На заняттях музики діти не тільки розважаються, — розповідає Віктор Муржак. — Музика допомагає насамперед адаптуватися в соціумі. Малечі цікаво прийти у дитсадок вже тому, що там буде дядечко з баяном. Уроки музики розвивають голосовий апарат, дихання. Дитина вчиться слухати і чути. У неї міцніють голосові зв’язки, відтак вона менше хворіє. Розвиваються ритміка, пізнавальна діяльність (часто порівнюємо звуки інструментів зі звуками природи). Певно, всі знають про позитивний вплив музики на людину. Це і своєрідний релакс. Коли діти приходять у музичний зал, збуджені після прогулянки, вмикаю чи граю їм спокійну мелодію”.
Нині Віктор Ігорович виховує майже півтори сотні дошкільнят (від трьох до семи років), має вже чотири десятки випускників. Звісно, трапляється у роботі всяке: гамір, непослух. Але як педагог радить батькам, вихователям втихомирити дитину, відволікаючи її чимось цікавим. Сварити, а тим більше лупцювати дитину, категорично заборонено. Наприклад, коли малеча пустує, можна кілька разів плеснути в долоні.
“Як правило, діти забувають про пустощі і навіть починають плескати за мною в такт, — ділиться досвідом вихователь. — Також потрібно чимось зайняти ручки і ніжки малечі. Сказати: “Нумо, погладили себе, пострибали, послухали щось”. Оскільки дітей втихомирюють звукові ефекти, їх можна заспокоїти грою на інструментах або запропонувати заграти самотужки”.
Віктор Муржак запевняє, що робота з дітьми, навіть коли їх багато, зовсім не виснажує, а навпаки надихає. Навіть у дні максимального навантаження заняттями додатково може завітати з інструментом до дітей на інші заняття. Особливо люблять діти робити фізкультрозминку під гру його баяна (на фото) чи іншого інструмента.
Без музики у дитячому садку не обійтися! Вона звучить на різноманітних ранках, тематичних заходах. Одним із найцікавіших став нещодавній ретровечір. Участь у ньому взяла вся дружна родина “Вербиченьки”: діти, вихователі, батьки.
“Усі нарядились у стиляг (картаті піджаки і зачіски-начеси). Я підібрав відповідну музику, танці (діти, можливо, вперше почули про джаз). Навіть знайшов бобінний магнітофон — слухали старі мелодії. Гуртом зробили чудові декорації, позносили хто що мав цікавого на цю тему. Діти, батьки і вихователі у ретрокостюмах фотографувалися для чорно-білих світлин. Було дуже цікаво і весело!”, — згадує Віктор Ігорович.
Чоловіків у “Вербиченці” працює не багато, але вони надійний тил для своїх тендітних колег.
“Жінки нас люблять, поважають і це взаємно, — каже пан Віктор, — завжди раді підставити їм дружнє чоловіче плече”.
Часто Віктор Ігорович бадьорить колег веселими музичними сюрпризами. Було, на свято подарував кожній із представниць чарівної статі, яка працює у дитсадку, музичну композицію, асоціюючи з характером. Усіх розпізнав і потішив!
“Особливої різниці між вихователем-жінкою і вихователем-чоловіком не бачу. Все залежить від характеру, самоподачі. Неправда, що вихователя-чоловіка більше бояться. Діти засвоюють від педагога навіть не навчальний матеріал, а його чесноти, спостерігаючи за ним протягом дня. Тому маю бути для вихованців прикладом у всьому: одязі, манерах (прищеплювати їм естетичні смаки), спілкуванні…”, — зауважує вихователь.
Каже, діти тонко відчувають внутрішній стан наставника. Тому приходити на роботу потрібно завжди в гарному настрої, залишивши всі турботи за стінами дитячого садка. Настрій вихователя дуже впливає на дітей, вони відчувають його інтуїтивно у рухах, голосі.
Запорукою успішного повноцінного виховання дитини Віктор Ігорович вважає і співпрацю вихователів з батьками. Для цього проводяться різноманітні родинні заходи, спільні ігри для батьків і дітей. У дитсадку немає домашніх завдань, як у школі. Але дуже добре, коли батьки вдома разом із дитиною вчать нових пісень, емоційно декламувати вірші тощо.
Показником професійної майстерності педагога є любов і повага вихованців. У дитсадку це можна визначити дуже легко. Адже діти — дуже відверті і не приховують своїх емоцій. І зважаючи на те, як слухаються, зацікавлено спостерігають на заняттях, а після них навіть обіймають Віктора Ігоровича або по-свійськи Баяна Ігоровича, вони його дуже люблять. А це для молодого музкерівника — найбільший стимул у праці.
У вихователя натомість немає улюбленців, каже, всі діти найкращі. Просто є більш обдаровані, з якими займається додатково.
Не забуває педагог і про саморозвиток: освоює нові інструменти, вдосконалює гру на баяні, сопілці, гітарі та фортепіано.
Ірина САЛІЙ
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО