Про інвестиційні та економічні перспективи Хмельницького, що чекає на місцеві МАФи та чи можна викоренити стихійну торгівлю нам розповів заступник міського голови Володимир Гончарук.
Про інвестиційні та економічні перспективи Хмельницького, що чекає на місцеві МАФи та чи можна викоренити стихійну торгівлю нам розповів заступник міського голови Володимир Гончарук.
— На рівні держави ми часто чуємо з засобів масової інформації про інвестиції у вітчизняну економіку. Володимире Володимировичу, як працює міська влада у сфері залучення потенційних інвесторів?
— Упродовж минулого року наше місто відвідали чимало “інвесторів”, нібито зацікавлених у створенні на території полігону твердих побутових відходів сучасного сміттєпереробного заводу. Але, як виявилося після наших перевірок, усі ці компанії не здатні залучити інвестиції на реалізацію такого дороговартісного проекту.
Нині у сфері інвестицій працюємо з німецьким офісом однієї з японських компаній. За півроку їхні представники кілька разів відвідували наше місто, але поки що не прийняли жодного рішення щодо будівництва свого підприємства на території обласного центру. Тому робити висновки поки що зарано.
Також працюємо над створенням комунальної установи — Агенції розвитку Хмельницького. Її співробітники працюватимуть над написанням грантових заявок, пошуком пільгового кредитування для міста, супроводом інвестора як внутрішнього, так і зовнішнього.
Найпершим завданням Агенції розвитку Хмельницького стане розробка інвестиційного паспорта міста. Окрім того, ми вже розпочали роботу над інвентаризацією земельних ділянок, які можна буде запропонувати потенційним інвесторам під різні проекти.
А 27 квітня проведемо бізнес-форум, на який запросили представників великих та середніх підприємств міста й області, бізнесменів з інших країн, зокрема з міст-побратимів. Сподіваємося, що таким чином допоможемо налагодити контакти місцевому бізнес-середовищу з потенційними інвесторами, обмінятися досвідом, визначити тенденції розвитку. Форум відбудеться під гаслом “The marketplace of opportunity and innovations” — “Ринок можливостей та інновацій”. Тобто всі доповіді стосуватимуться впровадження інноваційних методів ведення бізнесу і можливостей, які відкриваються перед українськими підприємцями. Також розкажемо про міську програму розвитку малого та середнього бізнесу, інвестиційні й інфраструктурні проекти.
Втім, попри наші старання, якщо центральна влада нічого не робитиме у цій сфері, то серйозні інвестори не вкладатимуть ні в Хмельницький, ні в Україну.
— А як ви оцінюєте економічні перспективи нашого міста? Які галузі, на ваш погляд, є найбільш перспективними?
— Відомо, що хмельницький ринок став поштовхом для розвитку малого та середнього бізнесу в місті, зокрема швейних підприємств. Деякі з них навіть перетворились у бренди, які вийшли на світовий ринок. Переконаний, швейний бізнес потрібно виводити з тіні. Виробляти підробки відомих брендів — це вчорашній день. Щоб вижити, вони повинні виходити хоча б на національний ринок. Міська влада готова допомагати їм у цьому. Наприклад, нині на ринку праці Хмельницького не вистачає, як мінімум, дві тисячі швачок. Тому, коли професійно-технічні училища підпорядковуватимуться місту, кілька з них спробуємо спрямувати на випуск спеціалістів для швейної промисловості.
Крім металообробки та машинобудування, у нашому місті почала розвиватися галузь переробки сільськогосподарської продукції.
Високі позиції досі в будівельного бізнесу міста. Також не варто забувати про IT-сферу, яка впродовж останніх п’яти років об’єднала велику кількість місцевих програмістів, котрі розробляють інформаційні технології для закордонного ринку.
Ми зацікавлені допомагати всім місцевим підприємствам. Щоб налагодити діалог між владою та бізнесом, регулярно відвідуємо місцеві заводи, вивчаємо виробництво. Таким чином можемо побачити перспективи та проблеми цих підприємств. Під час таких візитів бачимо необхідність ремонту під’їзних шляхів, освітлення… Частину таких проблемних питань уже вирішили минулоріч, частину запланували до виконання в поточному році.
— Щодо торгівлі… Незабаром на міські малі архітектурні форми чекає серйозна реформа. Як хмельницька влада бачить майбутнє тимчасових споруд?
— На найближчу сесію міської ради буде винесено проект рішення “Про впорядкування розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності й тимчасових конструкцій на території міста Хмельницького”. Ми хочемо навести лад з МАФами, адже впродовж останніх років у нас з’явилося багато пересувних тимчасових споруд, які фактично є стаціонарними, чимало з них не мають дозволів на проведення торгової діяльності. Над вирішенням цієї проблеми працюємо вже рік. У результаті домоглися демонтажу низки незаконних МАФів. Зокрема, зникло 30 таких торгових точок на розі вулиці Панаса Мирного й проспекту Миру, які називали місцевим “Шанхаєм”, й до десяти кіосків в інших районах міста. Ми завчасно повідомляємо власників про демонтаж незаконних тимчасових споруд. Багато з них пристає на нашу пропозицію демонтувати їх самотужки.
Міське управління торгівлі має провести повну інвентаризацію МАФів. Найбільш проблемним є мікрорайон Ракове. Там є нюанси з землею, яка належить КЕВ Міністерства оборони. Приватний підприємець приходить за дозволом у КЕВ і вважає, що він має право на ведення торговельної діяльності, але це не так, адже відповідні дозволи надають структурні підрозділи міської ради.
Щодо центральної частини міста, то створюватимемо блоки тимчасових споруд з єдиним архітипом. Їх, до речі, буде п’ять.
Більше того, цим рішенням ми вводимо коефіцієнт функціонального призначення. Він дозволить нам диференціювати кіоски з продажу хліба чи кави. Для чого це робимо? Раніше деяким МАФам давалися паспорти прив’язки під продаж продуктів харчування місцевих виробників за доступними цінами. Але через кілька років там почали торгувати більш рентабельними товарами. Тому ми вирішили зупинити цю тенденцію. Власник відповідатиме і за функціональне призначення тимчасової споруди, і за відносини з орендарем, і за неоформлених найманих працівників.
— Не менш гострою проблемою є стихійна торгівля. З нею постійно борються, але досі перемогти не вдається.
— Допоки більшість українців відчуває фінансову скруту, ніхто не зможе вирішити проблему стихійної торгівлі. Ми ж намагаємося боротися з перекупниками. На них складаються адміністративні протоколи, які далі передаються у державну виконавчу службу. До слова, стосовно цього вона працює не надто ефективно. Відповідальність за боротьбу зі стихійною торгівлею покладена і на поліцію. Місцева влада проводить в основному роз’яснювальну роботу.
Спільна комісія з поліцією, управлінням торгівлі та фіскальною службою, яка боролася зі стихійною торгівлею, дала лише точкові ефекти. Наприклад, вдалося ліквідувати так званий “свинячий базар” на Львівському шосе. Самі ж хмельничани розділилися на два табори: одні нарікають, чому ви не розганяєте торговців, інші купують продукти з землі й вимагають не чіпати пенсіонерів з ближніх сіл, які хочуть заробити копійку.
— Міська влада проводить чималу роботу в сфері енергоефективності. Які заходи можете виокремити?
— Роботи у сфері енергоефективності проводяться у різних галузях. Найперше звертаємо увагу на навчальні заклади. Так, упродовж минулого року в початкових класах змінили освітлення, утеплили чотири дитсадки. Цього року заклали вісім мільйонів гривень на утеплення п’яти ДНЗ. Більше того, виділяємо кошти на встановлення індивідуальних теплових пунктів у низці закладів. А за отриманий пільговий кредит НЕФКО утеплимо три дошкільні навчальні заклади й дві школи.
Щодо термомодернізації багатоквартирних будинків, то бачимо серйозні зрушення. Якщо раніше ми шукали ОСББ, які хочуть утеплити будинок за допомогою нашої програми, то нині охочі приходять самі. На це вплинули форуми з енергоефективності та приклад першого утепленого будинку. Нині ще в трьох багатоповерхівках майже завершилися роботи з утеплення. Якби не рання й морозна зима, то деякі з них були б уже утеплені. Проте навіть часткові роботи, як ми бачимо, дали позитивний ефект. На жаль, через підвищення тарифів на енергоносії мешканці не відчули його сповна. Проте, якщо перевести у гігакалорії, то у таких будинках станом на 20 січня було зекономлено 50 гігакалорій. А це нині 60 тисяч гривень!
— Якими напрямками ви ще займаєтеся?
— Працює робоча група з розробки Стратегії розвитку міста Хмельницького, яку я курую. У першій половині цього року на розгляд депутатів міської ради буде винесений оновлений Статут Хмельницького. Також розглядаємо порядок організації ярмарків у місті.
Окремо хочу виділити Бюджет участі й громадські ініціативи. Чимало з них цікаві та конструктивні, але іноді вони губляться серед типових пропозицій. Наприклад, багато голосів набирають ініціативи щодо закупівлі в лікарню медичного обладнання. Але цим уже займається міська влада. Тому наступного року будемо підтримувати дійсно інноваційні, важливі для міста ініціативи.
Розмовляв Андрій ЯЩИШЕН