З нагоди 203-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка 9 березня у міському Будинку культури відбувся патріотичний концерт “В нас іншої землі нема”. На сцені у виконанні актора академічного музично-драматичного театру ім. М.Старицького, заслуженого артиста Олександра Топоринського, муніципального камерного хору та камерного оркестру Хмельницького музичного училища ім. В.Заремби прозвучали твори на вірші Великого Кобзаря та лауреата Національної премії України ім. Т.Шевченка Павла Гірника.
З нагоди 203-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка 9 березня у міському Будинку культури відбувся патріотичний концерт “В нас іншої землі нема”. На сцені у виконанні актора академічного музично-драматичного театру ім. М.Старицького, заслуженого артиста Олександра Топоринського, муніципального камерного хору та камерного оркестру Хмельницького музичного училища ім. В.Заремби прозвучали твори на вірші Великого Кобзаря та лауреата Національної премії України ім. Т.Шевченка Павла Гірника.
Першим востав Тарас проти гноблення народу, першим оспівав красу, велич країни, першим хвилювався за її долю. І плач, і гучний голос революціонера почули нащадки — продовжили. Одним із них став Павло Гірник. Нині актуальні його слова:
“Бо коли гартуються мечі
На твоїй крові неохололій,
Має хтось не спати уночі.
Має хтось ударити на сполох!”
Шевченко закликав і сьогодні Гірник закликає бути на варті української гідності. Пише:
Гей, вартуй козацтво!
І не вбий
У собі ні пам’яті, ні пісні,
Не проспи свій бій, останній бій,
Бо невдовзі буде пізно.
Пізно!
Звучала лунко засторога Шевченка, який пророчив:
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені.
Певно, таки найкраща у нас земля, адже не один ворог намагався зітнути нам голови за неї. Але щоразу відроджувалась Україна, силами славних синів своїх: воїнів меча — козаків та воїнів слова — поетів, письменників, ватажком у яких — Шевченко.
І нині, коли горить пекло війни на Сході, кожен плаче його сльозами:
…Дніпро, брат мій, висихає,
Мене покидає,
І могили мої милі
Москаль розриває…
Нехай риє, розкопує,
Не своє шукає,
А тим часом перевертні
Нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати,
Та з матері полатану
Сорочку знімати.
Плакав у пісні і хмельницький хор під керівництвом Ігоря Цмура. Звучали патріотичні твори на музику Березовського, Лятошинського, Степового, Косенка, Скорика, Шуха та Ярецького.
Паралелі між часами Шевченка і сьогодення проводилися не тільки у віршах, транслювались і фото з революційного Майдану. На них ішли під щитами майданівці, відстоюючи гідність і честь. Загиблих героїв пом’янули хвилиною мовчання.
Про Шевченка ніколи всього не скажеш. Чимало книг, нових і раритетних видань, зібрано у центральній міській бібліотеці. Краща частина з фондів експонувалася в Будинку культури у тематичних експозиціях “Твій біль, твою любов, Кобзарю, дозволь до серця прихилить!” та “Нас єднає Шевченкове слово”.
Доповнила захід і фотовиставка з фондів музею історії міста “Тарас Шевченко — духовний гетьман Майдану”.
“Любіть Україну!” — закликав Шевченко, а також усі учасники урочистості з нагоди його народження. Режисером дійства став заслужений діяч мистецтв України Іван Рожко.
Захід, організований за ініціативи міського управління культури та туризму, присвячувався й нинішнім борцям за волю України.
Ірина САЛІЙ
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО