У другий день нового року народному художнику України Миколі Мазуру виповнилося б 69 років. Але доля розпорядилась інакше — пішов з життя знаний земляк у ніч з 9 на 10 жовтня 2015 року. Проте для великих людей скорботна дата не означає забуття. Знову воскресає митець у своїй творчості. Так, 19 грудня під покровом святого Миколая, якого художник називав “своїм патроном”, друзі, колеги продовжили життя Миколи Мазура його ж творчістю. Відкриття експозиції акварелей відбулась у виставковій залі ПАТ “Хмельницькобленерго”.
У другий день нового року народному художнику України Миколі Мазуру виповнилося б 69 років. Але доля розпорядилась інакше — пішов з життя знаний земляк у ніч з 9 на 10 жовтня 2015 року. Проте для великих людей скорботна дата не означає забуття. Знову воскресає митець у своїй творчості. Так, 19 грудня під покровом святого Миколая, якого художник називав “своїм патроном”, друзі, колеги продовжили життя Миколи Мазура його ж творчістю. Відкриття експозиції акварелей відбулась у виставковій залі ПАТ “Хмельницькобленерго”.
“Митець завжди міг дивувати, його знали як скульптора, графіка, живописця, — розповідає мистецтвознавець Людмила Рожко-Павленко. — І саме його невимовним живописом вирішили вкотре вразити хмельничан”.
До десятка картин присвячені красотам української природи, зокрема Карпатам. 
“Коли батько, який народився у Краснодарському краї (Росія), переїхав до Хмельницького, він мандрував західними регіонами України, захоплювався зеленню трави, пейзажами, які фіксував на полотнах”, — згадує донька Оксана Мазур (на фото).
Його картини, присвячені Карпатам, написані одним мазком, на них — типові гірські місцевості, кожна — фіксований майстром певний стан природи: туманність, вечір, різні пори року. Як розповідають друзі митця, коли вперше 2006 року експонувалася ця колекція картин, усі дивувалися, як більше відомий як скульптор Микола Мазур може писати на полотнах таку лірику. Чи не найбільше вражають “Зимові горби” автора. Карпати у снігах здаються легкою хмариною, на якій філігранно вималювані деревця, хатини. Робота надлегка, приємна і дуже реалістична. Зачаровують й інші полотна, де у горах ховається стрімкий “Білий Черемош”, який біжить правдиво живим камінням, а “Над землею” відбувається якесь магічне неймовірне дійство, коли вершини гір впираються у схвильоване, порожевіле від світила небо.
Мистецтвознавці тлумачать на картинах добре фіксований передній план, задній — розмитий, що робить їх особливо реалістичними. Усі намальовані буквально миттєво, по гарячих слідах відчуттів відвідин Карпат.
Тож Микола Мазур дивує донині.
Ірина САЛІЙ
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО