Одним із цікавих культурних і туристичних місць неподалік Хмельницького є державний історико-культурний заповідник “Межибіж”. Тут цікаво не лише любителям старовини, яких радо зустрічає древня Меджибізька фортеця з музеєм, а й науковцям, для яких тут часто відбуваються тематичні конференції, форуми… Про найяскравіші події в заповіднику наша розмова з заступником його директора Ігорем Западенком.
Одним із цікавих культурних і туристичних місць неподалік Хмельницького є державний історико-культурний заповідник “Межибіж”. Тут цікаво не лише любителям старовини, яких радо зустрічає древня Меджибізька фортеця з музеєм, а й науковцям, для яких тут часто відбуваються тематичні конференції, форуми… Про найяскравіші події в заповіднику наша розмова з заступником його директора Ігорем Западенком.
— Пане Ігорю, цьогоріч у Меджибожі День Незалежності зустрічали по-особливому, розкажіть про це детальніше.
— Меджибіж залюбки приймає фестивалі, виставки тощо у будь-яку пору, але День Незалежності — особливе свято, яке Меджибізька фортеця традиційно відзначає фестивалями. До 25-річчя Незалежності у нас відбувся триденний мотозліт, який організувала Хмельницька асоціація мотоциклістів. Чимало байкерів приїхали у вишиванках і шароварах, із козацькими зачісками. А їхнім гаслом стало “Повернемо козацький дух до Меджибізької фортеці!”. Вважаю, сучасні байкери і козаки — споріднені душі, лише коні в одних справжні, а в інших — металеві.
Для гостей фестивалю відбулися виступи етно- та рок-музикантів, майстрів бойового гопаку, майстер-класи з народних танців, різноманітні змагання та конкурси.
Звичайно, не обійшлося без ярмарку, придбати на якому можна було все національне: український стрій, прикраси, а ще посмакувати національними стравами…
Велику колекцію автентичного одягу привезла до Меджибожа хмельничанка Тамара Трофімчук і влаштувала шоу з примірками, переодяганнями та фотосесіями.
Атмосфера українського ярмарку захопила всіх настільки, що і гості, і ярмаркарі вже з нетерпінням готуються до наступного етноярмарку у Меджибізькій фортеці, який влаштуємо 29-30 жовтня у “Гарбузову ніч”.
Захопливими були перегони “Назад у дитинство” на саморобних тарантасах на підшипниках, без двигунів. Колись на таких хлопці, і я також, каталися з гірок.
— “Межибіж” відомий не тільки яскравими гуляннями, а, найперше, науковою роботою.
— Наукові дослідження історико-культурної спадщини та співпраця науковців — одне з наших пріоритетних завдань. Турбуємося й про збереження та поповнення колекції музею “Межибожа”. Цього року тут відбулися чотири науково-краєзнавчі конференції та “круглі столи”. Приймали ми і Другий регіональний музейний форум, у якому взяли участь 18 музеїв і заповідників з 11 областей України.
Плануємо до кінця року ще дві конференції і “П’яті археологічні читання”. Під час зустрічей науковці сконцентрували увагу на палацовому комплексі Синявських-Чарторийських — саме того, в якого в грудні 2014 року розвалилася стіна. Цьогоріч розпочалося відродження палацу, що спонукає до активних архітектурних та історичних досліджень, які ведуть нас до Угорщини, Словаччини, навіть Італії.
З’ясувалося, наприклад, що меджибізький палац має близнюка (!) — палац Петера Фейгеля у Словаччині. Ми зараз на початку нового етапу пізнання, який свідчить про належність Поділля до європейської культури, нас чекає багато нових захоплюючих відкриттів.
— Як з реставрацією фортеці?
— Обласна рада взялася за першочергові роботи й проектування реставрації головного корпусу палацу з його пристосуванням під музей.
Перший етап буде завершено до кінця року. Плануємо взяти палац у залізний “корсет” і накрити тимчасовим дахом. Таким чином не реставруємо, а консервуємо будівлю — зупинимо руйнування, якого зазнавав палац протягом 60 років. Спочатку був пограбований людьми, а потім відкритий усім нещадним природним стихіям. Реставрація відбудеться пізніше. Її проект нині погоджується у Міністерстві культури. Буде готовий проект — знатимемо його вартість. Переконаний, що комплекс фортеці відродиться у всій величі та потрапить до переліку найцікавіших замків Східної Європи.
— Чи цікавий історико-культурний заповідник “Межибіж” іноземним туристам?
— На жаль, нині відвідинам іноземних туристів перешкоджає нестабільна політична й економічна ситуація в Україні. До 2014 року найбільше Меджибізьку фортецю відвідували туристичні групи з Росії та Польщі. Та й стан українських доріг їх не радує.
Але цьогоріч відвідини Меджибожа іноземцями пожвавилися.
Особисто приймав у фортеці туристів з Польщі, Італії, Німеччини, навіть Бразилії. Найбільше запам’яталася велика група з-понад 50 євреїв-хасидів з родинами, які зазвичай у Меджибожі обмежуються відвідинами могили Баал Шем Това, а цього року завітали на екскурсію до фортеці.
Найцікавішою іноземною делегацією у липні стали учасники українсько-польського семінару з вивчення історичної спадщини Західної України, у складі якої Меджибіж відвідали 12 директорів історичних заповідників Польщі. Вони залишили для нас чимало корисного досвіду та порад щодо збереження й реставрації пам’яток.
— Відвідувачі заповідника можуть залишитися там довше, ніж на день? Є умови, щоб переночувати?
— Студентам, які проходять практику у заповіднику “Межибіж”, і волонтерам, які допомагають у благоустрої фортеці та археологічних дослідженнях, ми забезпечуємо місця для проживання. Для туристів з цим складніше. Містечко Меджибіж має потенціал для розвитку туристичної інфраструктури, який поки не використовується. Тут слід створювати міні-готелі, хостели, адже впродовж року сюди приїжджають понад 30 тисяч відвідувачів — втричі більше, ніж проживає в об’єднаній Меджибізькій територіальній громаді. Постійно намагаємося доводити місцевим мешканцям, що розвиток туристичної інфраструктури — це і сьогодення, і перспектива.
— Що цікавого планується у Меджибожі?
— Найближча яскрава подія — “Гарбузова ніч”, про яку вже згадував. Це наша альтернатива закордонному Хеловіну: також містичне і таємниче дійство, але напоєне ароматом осінніх подільських садів, опалого листя, землі, яка віддала людям щедрий урожай. У центрі фольклорного свята — українська етніка і найголовніший господар городу — гарбуз. Будуть конкурси, наїдки та напої з цього овоча, навіть гарбузові страшилки. І традиційно великий етноярмарок.
Поки тепло, продовжимо археологічний та відновлювальний сезон, проведемо кілька конференцій, розробимо і запропонуємо нашим гостям нові забави та квести.
Так, 27 вересня, у День туризму, проведемо для старшокласників Меджибізької об’єднаної громади “круглий стіл” та ділову гру, аби показати молоді туристичні перспективи рідного містечка.
— Дякую за розмову.
Ірина САЛІЙ