Соціум

Борис Ткач: “Ми намагаємося зробити медицину доступнішою людям”

Питання галузі охорони здоров’я є надзвичайно актуальними і водночас болючими для багатьох українців, адже від стану цієї сфери залежить якість і тривалість життя. Проте через системні проблеми на державному рівні назвати нашу медицину доступною нині вкрай важко. Отож про медичну реформу й стан цієї галузі у Хмельницькому, її проблеми та перспективи розмовляємо з начальником міського управління охорони здоров’я Борисом Ткачем.

Питання галузі охорони здоров’я є надзвичайно актуальними і водночас болючими для багатьох українців, адже від стану цієї сфери залежить якість і тривалість життя. Проте через системні проблеми на державному рівні назвати нашу медицину доступною нині вкрай важко. Отож про медичну реформу й стан цієї галузі у Хмельницькому, її проблеми та перспективи розмовляємо з начальником міського управління охорони здоров’я Борисом Ткачем.

 

— Пане Борисе, у контексті нинішньої медичної реформи деякі райони області вже почали  оптимізацію медичних закладів та скорочення персоналу. Хмельницькому щось подібне загрожує?
— Згідно з відповідним наказом Міністерства охорони здоров’я України кількість стаціонарних ліжок у лікарнях повинна скоротитися з 80 до 60 на 10 тисяч населення. Відповідно це впливає на кількість працівників медичних закладів. Для Хмельницького такі скорочення проходять майже безболісно, на відміну від деяких районів.
Нині в області здійснюється пілотний проект щодо створення госпітальних округів з центрами у Шепетівці, Хмельницькому та Ка-м’янці-Подільському. Ці центри матимуть найкраще оснащення й забиратимуть на себе всю невідкладну допомогу. Для мешканців нашого міста кардинально нічого не зміниться, а ось районні лікарні постраждати можуть.
У місті плануємо створити центри первинної медико-санітарної допомоги. Це питання буде винесене вже на найближчу сесію міської ради. Тобто, окрім нинішніх поліклінік, буде створено два центри первинної медико-санітарної допомоги, які фактично будуть управлінськими структурами. До їх складу входитимуть орієнтовно 19 амбулаторій сімейної медицини. Поки що у місті є лише сім таких амбулаторій.
Амбулаторії сімейної медицини, найперше, відкриватимемо у віддалених мікрорайонах. Зокрема, у Ружичній діятиме амбулаторія з аптечним пунктом комунальної аптеки “Віола”. Можливо, навіть буде кабінет стоматолога. Зі схожими проханнями до нас звертаються жителі вулиці Зарічанської, які фактично належать до поліклініки №2, але їм незручно туди добиратися.
Суть цієї реформи полягає у наближенні медичної допомоги до людей. Частина нинішніх дільничних лікарів пройшли додаткове навчання, яке дозволить їм виконувати функції сімейних лікарів. Утім це не означає, що дільничні терапевти чи педіатри зникнуть. До того ж не кожен лікар готовий працювати з маленькими дітьми, адже це дуже специфічна вікова категорія. Європейська практика показує, що не варто повністю відмовлятися від педіатрії, бо рано чи пізно знову доведеться її відроджувати.
Нині ж працюємо над створенням на базі міської лікарні відділення гемодіалізу, для якого вже виділене відповідне приміщення, а також необхідні кошти для створення проектно-кошторисної документації та проведення ремонту. Це дуже важливо, адже у Хмельницькому нині 72 людини потребують підключення до штучної нирки. Нині їх обслуговують у відділенні детоксикації обласної лікарні, але не тільки хмельничан, а й мешканців з усієї Хмельнииччини. Тому відділення перевантажене і працює в три зміни. Відповідно хмельничани стикаються з багатьма незручностями.
— Над вирішенням яких проблем медичної сфери нині працюєте?
— Не секрет, що найскладніша проблема вітчизняної медицини полягає у нестачі фінансування. Це помітно у діагностичних процедурах, лікуванні, навіть забезпеченні медикаментами першої необхідності. Оскільки проблема є системною для України, місто не може вирішити її самотужки. Проте ми намагаємося зробити медицину доступнішою для хмельничан. Наприклад, міська рада вже виділила кошти на дитячий та дорослий травмпункти, де допомога надається безкоштовно. Рентген, гіпс, перев’язки — все це здійснюється за бюджетні кошти обласного центру. Більш-менш медикаментами забезпечена міська дитяча лікарня. Також нині безкоштовними є три перші дні перебування у реанімації міської лікарні.
На найближчій сесії міської ради під час перегляду бюджету планується виділити кошти на рентгенівські знімки у поліклініках та на обов’язковий комплект медикаментів для міської лікарні, щоб хмельничанам не доводилося купувати бинти, вату, шприци, рукавички за власний рахунок. Звісно, зробити все безкоштовним місту не під силу.
Окрім того, хочемо, щоб депутати виділили кошти на безкоштовне обстеження на магнітно-резонансному томографі у міській лікарні. Наш апарат уже трішки застарів і за деякими показниками поступається техніці у приватних медичних закладах. Це не означає, що він поганий чи неефективний. Просто нині є значно кращі томографи. Тому було б добре, щоб хмельничани, які не мають коштів для приватних закладів, могли пройти МРТ безкоштовно у міській лікарні.
Багатьох також непокоїть, що у поліклініці №2 давно не працює флюорограф. Минулого року виділялися кошти на його ремонт, проте з незрозумілих причин він не був полагоджений, а гроші залишилися невикористаними. Цьогоріч вирішили не ремонтувати старий апарат, адже не знаємо, скільки він після цього пропрацює. Натомість будемо просити у депутатів додатково ще один мільйон гривень, щоб придбати новий сучасний флюорограф. Це не станеться миттєво. Потрібно пройти всі необхідні процедури, які займуть два-три місяці. А поки що хмельничани проходитимуть флюорографію в інших поліклініках міста.
Хочу зазначити, що зараз відбувається комп’ютеризація медицини. Нині записатися на прийом до лікаря у поліклініку №№1,3 можна за допомогою сайту medics.com.ua. Це дуже зручно і значно економить час.
Незабаром електронний запис до лікаря запрацює в другій, четвертій та стоматологічній поліклініках.
Якщо проходження МРТ у міській лікарні стане безкоштовним, то точно виникнуть черги. Але ми одразу вирішимо проблему черг через електронну реєстрацію на цю діагностичну процедуру.
— Ви раніше говорили, що місту потрібні реабілітаційний центр та хоспіс…
— На жаль, у Хмельницькому відсутній реабілітаційний центр для людей, які перенесли інсульт і через це прикуті до ліжка. Від цього страждають хворі та їхні рідні, які змушені кардинально змінювати свій спосіб життя. Те ж стосується людей, які отримали травми хребта.
Поки що на базі територіального центру соціального обслуговування працює невеличкий реабілітаційний центр, але він не взмозі вирішити проблему загалом. По-перше, це не медичний заклад, по-друге, там немає стаціонарного відділення, призначеного для людей, прикутих до ліжка. Тому в майбутньому нам необхідно створити сучасний реабілітаційний центр з усім необхідним устаткуванням — спеціальними тренажерами, басейном, професійними медиками. Це дозволить багатьом хмельничанам повернутися й адаптуватися до нормального життя.
Окрім того, давно назріла необхідність створити в місті хоспіс для безнадійно хворих. У багатьох складається думка, що це заклад для вмирання. Насправді це заклад для достойного проведення останніх днів життя.
Є хворі, у першу чергу це стосується онкологічних захворювань, яким медицина не здатна допомогти. Тому вони залишаються зі своїми рідними. Лише іноді приходить медичний працівник, який вводить дозу безболісного. Нині маємо 20 хоспісних ліжок у міській лікарні, але цього замало. Окрім того, безнадійно хворим необхідна спеціалізована допомога, яка не є виключно медичною. З ними повинні працювати психологи, відвідувати представники духовенства, адже в такі миті люди часто звертаються до Бога. Саме такий комплекс-ний підхід зможе зробити останні дні життя людини  максимально гідними.
— Яка зараз ситуація з колишньою вузловою залізничною лікарнею, що в мікрорайоні Гречани? Місто взяло цей заклад на свій баланс, що з ним має бути далі?
— У нас виникла проблема з перереєстрацією цього медичного закладу. Втім, незабаром завершимо цей процес і остаточно переформатуємо колишню вузлову залізничну лікарню у поліклінічне відділення з денним стаціонаром. Згодом на її базі буде відкрита амбулаторія сімейної медицини. Заклад забезпечений усім необхідним обладнанням, тому проблем з цим не буде. Залишимо там стаціонарні ліжка на госпрозрахунку, адже більшість залізничників застраховані й страхова компанія забезпечує їх медикаментами та оплачує перебування в медзакладі. Тому цей стаціонар не буде утримуватися за бюджетні кошти.
— З’явилась інформація, що існують певні проблеми з держзакупівлями деяких вакцин для дитячих щеплень. Яка ситуація у нашому місті?
— Тут існує проблема, насамперед через нестачу вакцин та категоричні відмови деяких батьків робити дітям щеплення. Наприклад, у міській дитячій лікарні нині перебуває дитина, яка захворіла на правець. Це сталося через те, що вона не пройшла ревакцинацію через нестачу потрібних препаратів.
Подібний випадок трапився й минулого року. Насправді це абсурдна ситуація, адже, наприклад, на Заході ці хвороби практично відсутні, а в Україні кількість подібних випадків зростає.
Противники щеплень, звісно, мають право вибору, але досвід показує, що вакцинувати дітей потрібно. Це рятує їх від багатьох важких хвороб. Справжня проблема полягає в тому, що вакцин не завжди вистачає. Це сумні українські реалії.
Слава Богу, у нас з’явились у достатній кількості препарати проти сказу. Тому, якщо вас покусав пес чи будь-яка інша тварина, негайно звертайтесь у травмпункт. Також у нас є частина вакцин для щеплення проти кору, краснухи й паротиту. Планується завезення препаратів проти дифтерії та правця.
— Якщо відбудеться загострення війни на сході держави, наскільки хмельницькі лікарі готові допомагати пораненим?
— Частина наших медиків уже допомагала пораненим військовим у польових умовах. Інші також мають відповідні знання, адже свого часу здобували необхідні навички.
Окрім того, обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф проводить для лікарів спеціальні тренінги, як і відділення Червоного Хреста й волонтерські організації. Тому хмельницькі медики при потребі готові негайно надати необхідну допомогу нашим захисникам.
— Дякую за розмову.
Розмовляв Андрій ЯЩИШЕН

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *